0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

У пошуках утраченого часу. Книга 1. На Сваннову сторону

(144 голоси)
Серія книг
Дата відправки (?) 07.02.2025 - 08.02.2025
Купити
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Онлайн оплата Visa/Mastercard Онлайн оплата Visa/Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%
Теги:
автобіографія класика класична література класична проза Лабораторія класики мемуари психологія роман стосунки філософія франція

Про книжку «У пошуках утраченого часу. На Сваннову сторону»

Класичний переклад видатного українського перекладача Анатоля Перепаді

Передмова української літературознавиці й критикині Ганни Улюри 

Перший частина знаменитої семитомної епопеї Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу. На Сваннову сторону», в перекладі одного з найвидатніших українських перекладачів Анатоля Перепаді, є одним із ключових творів сучасної психологічної прози. Роман, написаний ще у 1913 році, розпочинає поетичну, заплутану подорож лабіринтами пам’яті — світом дитячих спогадів, внутрішніх переживань і уяви головного героя — хлопчика Марселя, у якому сплелось так багато автобіографічних рис самого автора.

У центрі твору — історія втраченого дитинства, неможливого кохання, сатири вищого світу, що потрапив у пастку ефемерності моди, а також філософське дослідження мимовільної пам'яті, за міріадами потайних дверцят якої, кожен переживає власну, щоразу інакшу історію. Марсель Пруст створив не белетризовану хроніку подій власного життя, а деталізований автопортрет внутрішнього світу митця, де звук, колір, смак і навіть запах пробуджують уяву й навіки поєднують текст із серцем читача. 

Чому варто прочитати роман «У пошуках втраченого часу. На Сваннову сторону»?

  • Перший частина багатотомної психологічної епопеї, написання якої тривало понад двадцять років.
  • Видання доповнене передмовою української літературознавиці і критикині Ганни Улюри;
  • Перший роман із циклу «У пошуках утраченого часу» французького письменника Марселя Пруста в класичному перекладі видатного українського перекладача Анатоля Перепаді;

Про автора

Марсель Пруст (Valentin Louis Georges Eugène Marcel Proust) — французький письменник, лавреат Гонкурівської премії (за роман «У затінку дівчат-квіток») есеїст та критик. Здобув світове визнання як автор одного з найвизначніших творів світової літератури ХХ століття — семитомного роману-епопеї «У пошуках втраченого часу».

Цитати:

Фізична любов, геть несправедливо ославлена, так владно змушує людину ділитися своїми скарбами доброти й самовідданости, що вони впадають в очі найближчим.

 

Я вмовляв себе — ще матиму час, аби щось придумати, хоча той час не міг мені дати нічого, бо від мене нічого не залежало, довга відстань лише підтримувала в мені надію на те, що перепони можна долати.

 

В усьому цьому чимало випадковости, й остання випадковість — смерть — часто не дає нам дочекатися благодіянь, якими нас ущедряє така випадковість, як пам’ять.

 

І ця хвороба Сванна, — а цією хворобою і було його кохання, — так розрослася, так тісно переплелася з усіма звичками Сванна, учинками, думками, з його здоров’ям, з його сном, з його життям, навіть з тим, чого йому хотілося уже за порогом буття, так укорінилася в ньому, що вирвати її — це б означало знівечити майже всього Сванна: словом, його кохання, як кажуть хірурги, було вже неоперабельним.

 

…тільки-но він переконається, що любов гасне, він учепиться в неї і не випустить. Але вийшло так, що разом з в’яненням кохання у ньому в’яла і хіть зберегти закоханість. Бо ми не можемо змінитися, цебто стати іншою особою, улягаючи й далі почуттям тієї особи, якої більше нема.

Характеристики
Видавництво Лабораторія
Перекладач(ка) Анатоль Перепадя
Оригінальна назва À la recherche du temps perdu. Du côté de chez Swann
Кількість сторінок 496
ISBN 978-617-8401-60-3 (паперове видання) 978-617-8401-61-0 (електронне видання) 978-617-8401-62-7 (аудіокнига)
Теми класика
Розміри 145х215 мм
Випусковий(а) редактор(ка) Оля-Леля Положевич
Літературний(а) редактор(ка) І. Білик, В. Корнієнко (1997)
Коректор(ка) Ольга Каднікова, Оля-Леля Положевич
Макет Поліна Лешкович
Технічний редактор Оксана Гаджій
Художній(я) редактор(ка) Оксана Гаджій
Дизайн обкладинки Маргарита Вінклер
Автор(ка) Марсель Пруст
Відгуки і рецензії читачів
Діана 10.04.2025
Дуже чекаю на видання наступних книг! Постійно перевіряю чи є анонс чи книга! Не покидайте, будь ласка, випускати Пруста! Ваша обкладинка і загалом цей стиль оформлення дуже і дуже красиві!
Лабораторія: сенс + комфорт + дизайн 14.04.2025
Діано, дуже дякуємо вам за такі щирі слова та підтримку! 💛 Нам надзвичайно приємно знати, що вам до вподоби оформлення і самі книжки. Обов’язково продовжимо випускати Пруста — наступні книги вже заплановані до видання, тож стежте за оновленнями. Ваша зацікавленість та очікування — найкраща мотивація для нашої команди. ✨📚
Олександр Ковальчук 09.04.2025
"Вже давно я звик лягати рано. Іноді, ледве меркла свічка, очі мої так швидко злипалися, аж я не встигав подумати, що засинаю. А за півгодини будила думка, ніби пора спати: мені марилося, що книжка й досі в мене в руках, треба її відкласти й задмухнути свічку; вві сні я не переставав обмірковувати прочитане, але думки збивалися на манівці; я уявляв себе тим, про що йшлося в книжці: церквою, квартетом, суперництвом Франциска І та Карла V. Ця мара тривала кілька секунд, мого розуму вона не баламутила, тільки полудою застеляла очі й заважала побачити, що свічка не горить."


Цей уривок з початку книги. Спогади маленького Марселя. Але чи не близько нам читачам цей спогад, чи не засинаючи уже, ми знеможено відкладаємо книгу, вимикаємо настільну лампу, та поринаємо у світ сновидінь, захоплюючи зі собою сюжет книги? У мене так часто трапляється...

Цей день настав. Я дочитав Марселя Пруста, його першу книгу з семи у пошуках утраченого часу. Ви будете здивовані, мені ця книга важча за Улісс Джойса. І це не полягає в складності написання, Пруст читається добре. Та я не силах вам показати загальну експозицію. Як би я не узагальнював. Так, звісно можна сказати, що це книга про час, минуле, спогади маленького Марселя, який дорослішає, контактує зі світом та навколишніми людьми, закохується, розчаровується, і таке інше. Але ж це буде поверхнево і не відобразить книгу.

В тому то і сила Пруста, що на даному етапі я бачу лише фрагменти частину експозиції, певні часові відрізки, епізоди. Знавці, "прустознавці" порівнюють усі 7 книг з монументальним собором. Пригадую, як розглядав у Празі собор святого Віта з роззявленим ротом, його почорнілі шпилі. І намагався зробити загальне фото, але не було такого місця, щоб охопити його повністю. От, щось подібне з утраченим часом Марселя Пруста.

У кожного із нас є свої приємні спогади з минулого, час з дитинства, якісь теплі моменти, фрагментарно спливають у нашій підсвідомості як секунда миттєвість, і зникають, як фантом. Ми не можемо відтворити похвилинно той період, усі деталі, ми не знаємо, що в той час відчували наші близькі, якими очима вони дивились, про що думали. Прусту майстерно вдається це все реконструювати. Детальні спогади, які б ми зараз викупили та прожили за будь-які гроші, він повертає час, він ним керує. Час немислимо підвладний Прусту. Я зловив себе на думці, коли читав любовну епопею Сванна та Одетти в самому кінці ІІ частини, де Сванн говорить, що він витратив на Одетту найкращі роки життя... Читаючи всю ІІ главу, я не відчував часу, що проходять роки, справді роки! А хіба не так з нашим реальним життям?

Не хочеться казати, що я капітулював перед Прустом та його утраченим часом. Ні, це буде невірно. Та й сказати, що я осягнув всю геніальність твору не буде правдою. Та безперечно, цей монументальний твір є одним з шедеврів світової літератури. І лише перегорнувши останню сторінку роману, є надія, що я вловлю той утрачений час, як міг це робити лише Пруст.

Між іншим. В книзі надзвичайно гарно прописаний "прустівський час" на зламі століть. Париж, Франція, Булонський ліс, єлисейські поля, Бельбек, Італія, Парма, Флоренція, Венеція, собори, кожна травинка та деревце. Художнє бачення, глибоке, деталізоване. Аристократичні прийоми, вистави, звані вечері, поважне товариство. Це варт читати... Не вийде швидко, не вийде спішно. Це повільне читання, медитативне. Власне, Пруст писав у кімнаті з хорошою шумоізоляцією, напевно так і потрібно читати. Не відволікатись на зовнішні та внутрішні чинники.

"Того світу, який я знав, більше не існувало. Якби пані Сванн з'явилася тут бодай трошечки не такою, якою вона була, і в інший час, то змінилася б і Алея. Знайомі місця — це всього лишень простір, на якому ми розташовуємо їх як нам заманеться. Це всього лишень тоненька верства поєднаних між собою вражень, з якої вистелене наше минуле; спогад про якийсь образ — це лише жаль про певну мить, і будинки, дороги, алеї такі самі, на жаль, зникомі, як і роки."
Олександр 23.01.2025
З якою приблизною частотою плануєте видавати наступні книги?
Лабораторія: сенс + комфорт + дизайн 27.01.2025
Олександр, вітаємо! Наразі такої інформації не має. Всі анонси будуть у наших соціальних мережах.
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*