Я отримала досить непогану історію, де не лише фентезі а й життя людей, де багато несправедливості, підлості, де люди вбивають інших за владу і не нехтують жодними засобами. Це дещо відгукується і з сучасним світом.
Оскільки маємо королівство, все крутиться навколо нього, життя людей що пов'язані із королем, родичів та незакононароджених дітей. Тут інтриги, підступ, таємниці і незаконні діти.
Саме таким є хлопець без імені, який тепер живе в замку і навчається майстерності у чоловіка, що працює вбивцею на благо свого короля. Тож і хлопець по трохи освоює це ремесло, хоча його добраті світла душа страждає від цього.
В певній мірі було цікаво слідкувати за тим як росте хоопець в палаці, де він не був як балуваний королевич, а щось між учнем і слугою. Його чекали непрості випробування, багато болю і небезпека, що чатує на нього через його генни.
Цей світ схожий на якесь середньовіччя, дикий і небезпечний, жорстокий і неприборканий. Вжити в ньому не завжди просто, особливо коли ти перешкода на шляху до корони.
На диво книга читалася досить швидко, місцями цікаво а місцями не дуже. Загалом непогано.
Але одного дня все таки почала читати і дуже швидко закинула книгу не дочитавши.
Але ми не шукаємо простих шляхів - сказали дочитати, я дочитала.
Перша книга знайомить читача з початком історії Фітца. Нам розповідається трішки про матір хлопчика; про те, як він вперше потрапив у палац; про те, як він спочатку був нікому не потрібен.
І тільки тоді, коли король зрозумів, що краще використовувати хлопця у своїх цілях, а не чекати коли це зроблять його недруги, Фітца почали навчати мистецтву вбивства. Так він став королівським отруювачем.
Я дуже не люблю книги, коли ти 90% ледве це читаєш і з останніх сил не кидаєш, а потім автор робить цікаву кінцівку, яка дає гачок для того, щоб ти продовжив серію.
Ось така була ситуація з цією книгою.
Книгу можна описати декільком словами і поділити на такі частини:
Нудно
Дуже нудно
Знущання над дитиною
Звірське знущання над дитиною
Нудно
Нудно
Знущання над дитиною
Нудно
Цікава і несподівана кінцівка.
Якщо я колись і продовжу читати цей цикл, то тільки через те, що мені дуже подобається наставник головного героя - Барріч. А також дуже цікаво подивитися на подружнє життя принца Веріті та його нареченої Кетрікен.
Але поки що цикл переходить в стан "почитати, коли прочитаю усі свої книжкові "хочу".