Улюбленці і місто
«Улюбленці і місто» Емі Аттас — мемуари ветеринарки, яка їздить до котів і собак додому на Мангеттені. У дитинстві Аттас мріяла лікувати тварин у сільській місцевості, а натомість зібрала практику з домашніх викликів у Нью-Йорку. В одному помешканні її чекають знаменитість і хворий собака, в іншому — людина, якій складно самій вийти з дому разом із твариною. Історії починаються з конкретних візитів і показують, що ветеринарка може дізнатися про пацієнта, коли бачить його звичне середовище.
Як Емі Аттас почала лікувати тварин удома
Авторка повертається до років, коли ще до ветеринарної школи шукала можливості працювати з тваринами. Після навчання вона влаштувалася в клініку у Верхньому Іст-Сайді, де познайомилася з Джоан Ріверз. Та згодом підтримала Аттас, коли ветеринарка почала працювати самостійно. На перших виїздах Аттас возила необхідне в метро й таксі. З цієї практики виросла служба City Pets, яка приймає виклики до котів і собак. У книжці видно, як змінюється робота лікаря, коли пацієнтів більше не приводять до підготовленого кабінету і кожна нова адреса має власні умови.
Одна з таких адрес пов’язана із Шер. Співачка привезла з Італії знайденого собаку й попросила ветеринарку приїхати близько опівночі. У спогадах Аттас відомі клієнти з’являються зі звичайними питаннями про здоров’я тварин. Аттас також згадує людей з обмеженою мобільністю, для яких домашній візит стає способом отримати допомогу без поїздки. Разом ці випадки розкривають дві різні причини викликати лікаря додому. В одному разі головне — швидко розібратися, що з твариною, в іншому — сам доступ до огляду.
Домашні тварини й повсякденне життя Мангеттена
Аттас придивляється і до побуту між прийомами. У книжці вона говорить про повідці для міських собак, вибір їжі, тварин із притулків і домашні ризики, які легко проґавити. Ці теми з’являються поруч зі спогадами про людей, яким доводиться ухвалювати рішення за тварину. Так читач бачить, з чого насправді складається догляд: від маршруту щоденної прогулянки до підготовки оселі для нового мешканця.
У спогадах важлива і різниця між адресами, яку неможливо відчути з приймальні. У дорогому помешканні ветеринарка може підрізати кігті коту, а в розмові з консьєржем — дізнатися, що його собака кульгає. Для Аттас це два однаково конкретні випадки, у яких спочатку потрібно вислухати людину й зрозуміти стан тварини. «Улюбленці і місто» підійдуть читачам, які люблять професійні мемуари, живі портрети Нью-Йорка й історії про те, яке місце коти та собаки посідають у повсякденні своїх людей.