Це гарячий ромком, троп grumpy and sunshine, з дорослими героями (36 і 42 роки). Наомі тікає з власного весілля і спішить на допомогу своїй злій близнючці, але виявляється, що та знову її обманула і залишила одну в невідомому містечку, а на додачу кинула на неї власну 11-ти річну доньку, про існування якої Наомі навіть не знала?
Тут в гру вступає Нокс, місцевий житель з дуже поганим характером і затятий холостяк, який впевнений, що ніколи не матиме серйозних стосунків і що такі жінки, як Наомі (розумні, елегантні, турботливі) - не його тип.
Що мені не сподобалось: як в деяких моментах Нокс не просто поводився як мудак, а й сприймав Наомі як маленьку дитину, яка не може дати собі раду і вирішити своїх проблем. Ще я б назвала пару ? сцен трохи недоречними.
При цьому я з задоволенням читала про розвиток їх стосунків, про те, як Нокс боровся з собою і своїми травмами та упередженнями щоб нарешті стати щасливим. Також мені дуже подобалось читати про взаємодію героїв із Вейлей (племінницею), як вони намагались створити для неї щасливе дитинство та відчуття безпеки, якого в неї ніколи не було.
Мені зайшло читати про дорослих героїв і те, як вони будують стосунки вже маючи великий багаж життя за плечима, і також що їх не робили якимись супер-серйозними, адже я не вважаю, що якщо тобі вже виповнилось 30, то ти маєш забути про веселощі, про сильні емоції , відчуття і безрозсудність, які дарує закоханість?
Під кінець книжка перетворилась на кримінальний роман, я сиділа з відкритим ротом і не могла лягти спати, поки не дочитала? Ну а епілог був дуже солодким і щасливим, в нього важко повірити, проте як би хотілось, щоб так могло бути в реальному житті?
Коротше кажучи від мене це 8/10 і я точно буду читати інші книжки авторки, мені зайшло?
Події здебільшого відбуваються влітку.
Багато хто цю книгу вважає ромкомом, може так і є, я ж намагаюся навіть в цьому жанрі відшукати більш глибокі сенси, а не дивитися на нього зверхньо. Тому для мене це скоріш такий собі мелодраматичний роман.
Що я побачила в цій книзі:
* проблеми опікунства і виховання підлітків. Персонаж Вейлей, племінниці Наомі, мені дуже сподобався - не по роках розумна дівчинка, яка рано подорослішала, але не замкнулася в собі, вона прагне мати повноцінну родину і друзів;
* дитячі травми і їх відбиток на дорослому житті. Історія батьків Нокса, яку він переніс на себе і вперто жив зі своїми переконаннями довгі роки, через що він ледь не втратив кохання свого життя;
* важливість родинної і дружньої підтримки. Тут гарний приклад батьків Наомі, з якими в неї дуже добрі довірливі відносини. Та і друзі завжди були готові прийти на допомогу.
* як почати життя з нуля. Можливо, в книзі не зовсім реалістичний приклад, і в житті таких щасливих співпадінь і прихильності Фортуни не буває. Проте Наомі дуже працьовита, наполеглива, цілеспрямована і доброзичлива дівчина, тому ці якості безумовно допомогли їй швидко адаптуватися до реалій нового життя.
Враження: сюжет зацікавив с самого початку, книга читалася легко і швидко, цікаво було спостерігати за розвитком відносин головних героїв і їх суперечками.
В книзі присутні сцени 18+.
Не можу не відзначити дуже красивий дизайн. Ці стокротки - просто неймовірні.
Ну і звісно, другу частину, де героями буде вже інша пара, яка теж була присутня в першій книзі, вже маю і теж обов'язково буду читати.
Але в той самий час сподобалася і розважила.
Для мене - це книга парадокс.
Наомі приїздить в маленьке містечко, втікши з власного весілля. Її сюди викликала сестра-близнючка, яка отруювала їй все життя. Але Наомі не могла не прийти сестрі на допомогу.
А що отримала?
Сестра її пограбувала.
Залишила 11-літню доньку під опікою Наомі.
Та ще й наробила такого галасу в містечку, що Наомі тепер тут не раді. Адже всі бачать в головній героїні її нестерпну, злодійкувату сестру.
І першим налетів на неї Нокс - татуйований, бородатий велетень, який відразу вказав Наомі на двері і сказав вимітатися з його міста.
Це історія в досить популярному піджанрі «буркотун» - «сонечко». Але головний чоловічий персонаж не просто буркотун.
Нокс - мудак.
Він стартує на кожну жінку навколо бо він може і він сильніший.
Дуже тішили сильні жіночі другорядні персонажі, які дуже класно давали йому відсіч і приземляли його.
Ось ці розділи від імені Нокса - це якесь знущання. Він думає фігню, транслює в світ фігню і робить фігню.
Зрозуміло, що це любовний роман, і головна героїня в кінці книги обере його. Але в душі жевріла надія, що цей мудак піде лісом.
Бо ось це його виправдання, чому він себе так веде, дуже недолуге.
Мені дуже сподобався сетинг книги - маленьке містечко, де всі тримаються разом, всі один одному допоможуть.
І всі другорядні персонажі теж топчик.
Я дуже хочу прочитати книгу про Лусьєна і Слаон (але вона третя в серії).
Загалом, я досить весело провела час з книгою, але бісив один мудак.