Аврора вирішила почати життя з чистого аркушу.
Їй 33, вона тільки що закінчила багаторічні стосунки, їй немає куди піти, у неї немає нічого і нікого. Як мінімум немає близької людини, яка змогла б допомогти їй пережити цей непростий період в житті.
Аврора останні пʼятнадцять років свого життя присвятила чоловіку, який з її допомогою став популярним і багатим співаком. Вона писала пісні, клала їх на музику, і віддавала хіти йому на тарілочці. А за це отримувала статус асистентки, договір про відчуження прав, і приховані від загалу стосунки.
І от нарешті їй урвався терпець, вона більше не хоче щоб нею продовжували користуватися.
Аврорі спадає на думку поїхати в містечко Пагоса Спрінгс, де вона жила з мамою до трагічної події. Коли головна героїня була ще зовсім маленькою, її мама відправилася в похід і більше не повернулася. Її тіла так і не знайшли, а Аврору відправили жити до дальніх родичів.
А зараз її тягне сюди, у те єдине місце, де вона була щасливою.
Аврора винаймає апартаменти над гаражем в будинку, де виявляється її не чекали. Адже оголошення розмістив син власника, а от Тобіас Родс взагалі не в захваті від такого вчинку хлопця.
Але не викидати ж цю дивну жінку на вулицю? Та ще навзаєм вона обіцяє навчити хлопця краще грати на музичному інструменті, щоб він міг взяти участь в конкурсі.
Це любовний роман про маленьке містечко, з тропом «буркотун-сонечко».
Мені сподобалося все - і персонажі, і сюжет, і хімія між персонажами.
Єдине, що я останнім часом дуже не люблю епілоги. А коли в книзі їх кілька, в основному це закопує книгу.
Так і тут вийшло. До епілогів я книзі хотіла поставити 5⭐️, але на епілогах все було так приторно-солодко, що це зіпсувало мені враження.