Хоча велетень - це представник злих істот, але він вчить добру і людей, нібито істот мирних і цивілізованих.
Найцікавіше в цій книзі, як на мене, - це чудернацька мова велетів. Вона трохи схожа на дитячі новотвори, коли малюки перекручують слова - зрозуміти приблизно можна і дуже смішно. Саме так говорить ВДВ та його родичі.
Але в казці є не лише гумор, а й ліричні моменти, бо ВДВ вміє бачити красу й дивовижність цього світу і відкриває на це очі й своїй подружці дівчинці Софійці.
Ця історія саме така, якою й має бути справжня чарівна казка - дивна, смілива, незбагненна, бешкетна й непередбачувана, тож, гадаю, дітям і доросдим, які ще мають в серці жагу до незвичайних пригод, обов'язково сподобається і запам'ятається. А потім можна подивитися вдалу екранізацію, хоча вона не дуже нова, але цікава й видовищна.