ВДВ (Великий Дружній Велетень) — книга Роальда Дала
Однієї ночі маленька Софія бачить велетня, а невдовзі опиняється далеко від звичного світу. Та її викрадач виявляється зовсім не таким, як можна було очікувати від величезної істоти: Великий Дружній Велетень не їсть людей і має лагідну вдачу. Так починається повість Роальда Дала «ВДВ», де зустріч із незнайомим спершу лякає, а потім відкриває можливість незвичайної дружби. Попереду на героїв чекає справа, значно більша за їхнє знайомство.
Інші велетні набагато страшніші: вони полюють на людей і щоночі вирушають за новою здобиччю. На їхньому тлі ВДВ вирізняється не тільки добротою, а й самим способом жити. Софія поступово слухає його історії та пізнає світ, у якому співіснують дивовижні звички й справжня небезпека. Їхня близькість розвивається через увагу одне до одного, тому страх перед велетенським незнайомцем поступається довірі, необхідній для майбутнього спільного задуму.
Софія, ловець снів і небезпечні велетні
ВДВ ловить сни та говорить власною химерною мовою. Перекручені слова й незвичайні вислови надають його голосу особливої музики, яку цікаво слухати під час читання вголос. Словесна гра допомагає побачити його як окрему особистість: за дивакуватою мовою відчуваються ніжність і увага. У цій повісті фантазія працює не тільки через розміри істот чи далеку країну, а й через те, як можна по-новому називати звичайні речі.
Дружба Софії та ВДВ переходить у рішення діяти проти велетнів-людожерів. Їхній сміливий план має врятувати інших людей і виводить історію за межі прихованої велетенської країни. Серед учасників пригоди з’являється англійська королева, що додає казці нового масштабу й комічного контрасту. Поруч опиняються дуже різні світи, але спільна небезпека вимагає порозуміння. Найцікавіше стежити, як маленька дівчинка й її незвичайний друг шукають можливість бути почутими.
Повість поєднує гумор, зворушливість і моторошні епізоди, тому особливо зацікавить читачів, яким подобається фантазія з гострою пригодою. З дітьми можна обговорити, чому доброта ВДВ важливіша за його зовнішність, як виникає довіра та що змушує героїв допомагати тим, кого вони не знають. Словесні вигадки додають окремої радості спільному читанню: цікаво дослухатися до інтонації велетня й пробувати зрозуміти його дивні назви з контексту.
Малюнки Квентіна Блейка й переклад Віктора Морозова
Українське паперове видання «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» переклав Віктор Морозов. Воно містить 272 сторінки у твердій ґлянцевій палітурці, формат — 130 × 200 мм. Чорно-білі внутрішні ілюстрації створив Квентін Блейк, обкладинку намалював Кость Лавро. Малюнки Блейка підтримують виразність персонажів і різницю їхніх масштабів, дозволяючи знову придивитися до того, як поруч можуть існувати маленька Софія та її надзвичайно великий друг.
Купити книгу «ВДВ (Великий Дружній Велетень)» варто для знайомства з героєм, чия сила визначається здатністю берегти інших. У Дала добра істота теж може бути дивною, незграбною й дуже несхожою на оточення. Саме ця відмінність робить дружбу із Софією такою виразною: двоє знаходять спільну мову, а потім наважуються використати довіру й винахідливість для захисту чужого життя.