Отже, події детективу переносять нас до Еркюля Пуаро який береться за нову справу. В цей раз він мусить розслідувати вбивство підлітка, а саме панни Джойс, яка на вечірці зізнається в тому, що стала свідком кривавого злочину. Але чи насправді саме так і було? Це і належить дізнатися відомому детективу.
Події в цій книжці розвиваються неспішно, дозволяючи насолодитися психологічним дослідженням персонажів та багатьма дрібними деталями які нашаровуються для того, щоб вкінці отримати цілісну картину. Як на мене, то здогадатися про те хто саме був вбивцею було достатньо легко, що трохи применшило для мене цікавість прочитаного. Але мені сподобалась атмосфера таємничості та якоїсь містики яка час від часу виринала під час прочитання тексту. Здавалося, що в цій книжці було б дуже доречним не мати чіткого людського фактора у злочині, але на жаль, цього не сталося. Тому в скарбничці Пуаро з'являється ще одна розгадана таємниця.
Сюжет досить цікавий і наприкінці книги з'являється несподіваний поворот, якщо говорити про розв'язку в цілому, то можна сказати, що вона цілком логічна - якщо читати уважно, то здогадатися таємницю цього вбивства можна раніше, ніж вона буде розкрита автором.
Знову ж таки, наприкінці книги навіть є елемент трилера - хоча загалом твір такою властивістю не володіє, не варто через назву чекати якогось моторошного страху. Від Гелловін тут є тільки назва в прямому сенсі. Так, дії відбуваються напередодні свята, але якихось описових моментів чи загострення на самому святі немає. Жаху може нагнати вбивство дитини, але і воно відбувається по "тихому" і без будь-яких подробиць.
Як на мене цілком вдалий зразок детективного жанру.
Книга йде в суперобкладинці на честь екранізації книги - 'Привиди у Венеції'.На мою особисту думку,книга краще за фільм.
Щодо якості:книга мала за розміром,але не за обсягом - триста чотири сторінки.Книга вироблена зі щільного паперу - текст наступної сторінки не видно.Текст за розміром великий - очі не втомлюються.Форзац без малюнку - він просто коричневий.
Щодо змісту та динамічності - це та сама книга,яку цікова почитати напроти вікна за невеличкою чашкою кави або чаю.На мій особистий погляд,книга краще підійде шанувальникам Аґати Крісті та старшій віковій групі,бо роман взагалі не динамічний - події в другій половині твору розгортяються повільно,але експозиція та зав'язка відносно жанру динамічні.
Підбиваючі підсумок,книга дуже легка для читання,якісна,розслабленна,але точно не молодіжна.
Особисто для мене,як людини,що полюбляє романи,суб'єктивна та об'єктивна оцінка - 10/12.