Видавництво СтілетСтілос
Поетичний літературно-філософський маніфест французького історика XIX століття Жуля Мішле, опублікований у 1862 році. Феміністичний трактат що змушує переглянути образ відьми зображений патріархальним світом. Автор сатирично зображує церкву, духовенство та чоловіків для яких самостійна та незалежна жінка була вкрай незручною. Натомість відьма у його творі виступає як символ народного спротиву, свободи, перша цілителька та науковиця свого часу.
Досліджуючи середньовічні документи та нариси Мішле розглядає інквізицію та загальне полювання на відьом як масштабну трагедію і злочин проти жінки, породжений страхом, мізогінією та релігійним фанатизмом.
Задовго до офіційної медицини, саме жінки були повитухами/цілительками/знахарками - зналися на ботаніці, анатомії та інших науках, вони лікували, приймали пологи та допомагали людям у той же час як церква їх за це карала. Аби жінку назвали відьмою - достатньо було бути просто красивою/розумною/мати характер або ж власну думку… вистачало аби «скривджений чоловік» тицьнув один раз пальцем у твою сторону щоб відправити тебе у вогонь.
Еволюція жінки-богині, жінки-німфи якій поклонялися у давнину до «втіленням зла» у середньовіччі. Суцільне інституційне насильство під прикриттям релігійного благочестя.
Книга хоч і написана як наукове дослідження, має форму художнього есе з елементами романтизму та майже містичною атмосферою. Автор захищаючи жінок зробив справжню революцію в літературі. Це унікальний твір який я раджу прочитати усім поціновувачам фемінізму, історії та культури, тем відьомства, гендерної рівності, прав свобод людини.
Моя оцінка 10/10
Але дійсність жінок, яких називали відьмами, насправді була страшна. З цілительок та хоронительок домашнього вогнища з них робили вигнаниць, цькували та знищували. З цифр, які надає автор дійсно стає моторошно, а особливо з того як саме карали таких жінок, а потім і чоловіків вішаючи на них клеймо відьмаків та магів. І в більшості люд просто хотів видовищ, щоб хоч трохи відволіктися від суму.
Звісно дуже вражають історії про те, що творилося в монастирях. Мені сподобались ті три справи які наводить автор, щоб показати ницість та театралізацію деяких подій, які коштували деяким особам життя. Але у всьому цьому дійсно впізнається те людство яке кожен знає по собі.
Не можу сказати, що книжка мені сподобалась, але однозначно справила враження історична інформація яка була в ній наведена. Скоріше за все вона дійсно буде цікавою для фахових працівників, але не для пересічного читача.