Відгуки і рецензії читачів
13.10.2026
Я з тих, кому ця книга сподобалась. Але я розумію, чому вона могла не сподобатись іншим читачам.
Це квірна історія, а також янг-адалт. Так, тут досить простий сюжет, прості речення. І це нормально, бо ми читаємо через персонажів, через іхні описи, їхні думки та дії. Ми бачимо світ їхніми очима, тому було б ну дуже дивно, якби ця історія була написана так, ніби її писала доросла жінка.
Звичайно, що Ава, що Кає, викликали в мене суперечливі почуття, особливо Кає. Без спойлерів описати, що саме відбувалось, в мене не вийде, але, скажімо так, вони пройшли через віддалення, спробу налагодження стосунків, зневіру одна в одній та повторне віддалення, знову почали піклуватись одна про одну, і романтичні стосунки цієї пари доходять до чогось фізичного тільки під кінець книги.
Інші персонажі також прописані таким чином, що не особливо викликають до себе розуміння та співчуття (окрім, можливо, Тристана, який також відьмак та друг головних героїнь, матері Кає та королеви вампірів), більшість персонажів на другому плані викликають до себе хіба що відразу, але й це не є поганим, бо також доповнює історію про героїнь, які виборюють своє право бути собою. І це символічно, що підтримки в них не дуже й багато.
Загалом, ця історія проста та зрозуміла. Але хіба це погано? Мені вистачило подій та почуттів.
Також в мене є особлива пошана до оформлення. Воно дійсно чудово, ще й з закладинкою (я та, хто їх вічно губить, тому для мене побачити закладинку, вшиту в книгу, було дуже приємно).
Це квірна історія, а також янг-адалт. Так, тут досить простий сюжет, прості речення. І це нормально, бо ми читаємо через персонажів, через іхні описи, їхні думки та дії. Ми бачимо світ їхніми очима, тому було б ну дуже дивно, якби ця історія була написана так, ніби її писала доросла жінка.
Звичайно, що Ава, що Кає, викликали в мене суперечливі почуття, особливо Кає. Без спойлерів описати, що саме відбувалось, в мене не вийде, але, скажімо так, вони пройшли через віддалення, спробу налагодження стосунків, зневіру одна в одній та повторне віддалення, знову почали піклуватись одна про одну, і романтичні стосунки цієї пари доходять до чогось фізичного тільки під кінець книги.
Інші персонажі також прописані таким чином, що не особливо викликають до себе розуміння та співчуття (окрім, можливо, Тристана, який також відьмак та друг головних героїнь, матері Кає та королеви вампірів), більшість персонажів на другому плані викликають до себе хіба що відразу, але й це не є поганим, бо також доповнює історію про героїнь, які виборюють своє право бути собою. І це символічно, що підтримки в них не дуже й багато.
Загалом, ця історія проста та зрозуміла. Але хіба це погано? Мені вистачило подій та почуттів.
Також в мене є особлива пошана до оформлення. Воно дійсно чудово, ще й з закладинкою (я та, хто їх вічно губить, тому для мене побачити закладинку, вшиту в книгу, було дуже приємно).
12.10.2026
попри певні сюжетні діри та загалом огріхи книги, історія мені принесла на диво хороший час!!
мені було сумно через малу кількість часу та уваги, приділених романтичній лінії, адже коли книга заявляється як "романтика", справді хочеться бачити більше цих романтичних атрибутів, а не напівнатяків та напівпоглядів, через які романтична лінія потім відчувається трохи силуваною і "ну вона була дівчиною... і вона теж.... чи треба мені ще щось додавати?"
через те, що історія сама по собі не шалено закручена і достатньо камерна (так, кілька міст і ліси для мене все ще камерні), мені сюжет здався дуже чіловим та затишним, що добре попало мені в настрій і дозволило відволіктися від поточних проблем. якщо за героїнями мені спостерігати було не так цікаво, то дізнаватися більше про головну проблему та події навколо неї було класно!
напевне мені варто було б більше засмутитися через те, що певні тропи (і загалом рітеллінг) не зроблені так добре, як могли б, однак під час прочитання я не звертала на це увагу та не була цим схвильована, тож і зараз мене це не турбує.
багато людей очікували від історії іншого, однак у мене очікування були мінімальні, через що я задоволена та вважаю це хорошою закінченою історією стенделоун фентезі, яку дуже швидко проковтнула та вирвалася з нечитуна :)
мені було сумно через малу кількість часу та уваги, приділених романтичній лінії, адже коли книга заявляється як "романтика", справді хочеться бачити більше цих романтичних атрибутів, а не напівнатяків та напівпоглядів, через які романтична лінія потім відчувається трохи силуваною і "ну вона була дівчиною... і вона теж.... чи треба мені ще щось додавати?"
через те, що історія сама по собі не шалено закручена і достатньо камерна (так, кілька міст і ліси для мене все ще камерні), мені сюжет здався дуже чіловим та затишним, що добре попало мені в настрій і дозволило відволіктися від поточних проблем. якщо за героїнями мені спостерігати було не так цікаво, то дізнаватися більше про головну проблему та події навколо неї було класно!
напевне мені варто було б більше засмутитися через те, що певні тропи (і загалом рітеллінг) не зроблені так добре, як могли б, однак під час прочитання я не звертала на це увагу та не була цим схвильована, тож і зараз мене це не турбує.
багато людей очікували від історії іншого, однак у мене очікування були мінімальні, через що я задоволена та вважаю це хорошою закінченою історією стенделоун фентезі, яку дуже швидко проковтнула та вирвалася з нечитуна :)
05.05.2026
я поставила їй одну зірочку..
мені здається це одна з найгірше написаних книг які я читала
мені прямо шкода це писати, бо вона ж так гарно виглядає і це квірна література
погано прописаний сюжет, персонажів і їх мотивацію я могла б простити якби це не було просто жахливо описано, і це не переклад поганий
авторка постійно нагадувала однаковими реченнями хто що і нащо робить. і де взявся синій шарф, кожні 4 рази коли він згадувався
є кілька випадкових цікавих думок, але й ті так криво косо сформовані і навіть ніби не вписуються
це просто погано написаний текст :(
мені здається це одна з найгірше написаних книг які я читала
мені прямо шкода це писати, бо вона ж так гарно виглядає і це квірна література
погано прописаний сюжет, персонажів і їх мотивацію я могла б простити якби це не було просто жахливо описано, і це не переклад поганий
авторка постійно нагадувала однаковими реченнями хто що і нащо робить. і де взявся синій шарф, кожні 4 рази коли він згадувався
є кілька випадкових цікавих думок, але й ті так криво косо сформовані і навіть ніби не вписуються
це просто погано написаний текст :(
02.03.2025
Мене неймовірно сильно обурило речення від видавництва на початку під описом книги - "Видавництво не відповідає за погляди авторів і не конче їх поділяє". Треба таке уточнювати у кожному творі, виданому вами, а не тільки де є одностатева пара. Ще й слово таке, буквально, кончене - "конче". Конче треба було це вказати. Дуже гомофобно прозвучали, мене це досі злить, бо ви позиціонуєте себе як, цитуючи вас, "платформа для синтезу сучасних та актуальних ідей і сенсів". Але як тільки йде висвітлення ЛГБТК спільноти так ви наче Пілат вмиваєте руки, звільняючи себе від якого гріха? Ну це дуже тупо було. Відверто тупо. В іншій вашій книзі такого ніде не вичитала.
05.03.2025
Дякуємо за ваш коментар! Ми розуміємо ваше обурення. Хочемо підкреслити, що примітка про позицію видавництва є стандартною практикою й використовується в різних виданнях, незалежно від тематики. Це не є способом дистанціювання від певних тем чи ідей, а радше способом збереження відкритості дискусії й авторської свободи. Ми визнаємо, що її присутність у цій книзі могла викликати неоднозначне сприйняття, і нам важливо це почути.
Ми видаємо чимало творів, які висвітлюють тему одностатевих стосунків і підтримуємо інклюзивність у видавничому процесі.
Щодо слова «конче» — воно є нормативним і має усталене значення в українській мові — «обов’язково, неодмінно». Його можна знайти в різних академічних словниках. Ми використовуємо його в офіційних текстах, адже воно є частиною літературної норми. Ми цінуємо ваші відгуки і завжди уважно ставимося до сприйняття текстів нашими читачами.
Ми видаємо чимало творів, які висвітлюють тему одностатевих стосунків і підтримуємо інклюзивність у видавничому процесі.
Щодо слова «конче» — воно є нормативним і має усталене значення в українській мові — «обов’язково, неодмінно». Його можна знайти в різних академічних словниках. Ми використовуємо його в офіційних текстах, адже воно є частиною літературної норми. Ми цінуємо ваші відгуки і завжди уважно ставимося до сприйняття текстів нашими читачами.
10.07.2024
Франческа Флорес Відьма і вампірка
Всі ми з дитинства знайомі з сюжетом казки про Рапунцель. Франческа Флорес вирішила написати свою версію цієї історії, де дві дівчини Ава і Кає були подругами. Але зникнення Ави та смерть матері Кає ніби-то назавжди знищують їх дружбу та симпатію одна до одної.
Що ж трапилося, через які непрості особисті та суспільні випробування їм прийшлося пройти, щоб знову віднайти шлях одна до одної, відновити довіру, які особисті переконання переглянути, знайти винних у тих проблемах, з якими вони стикнулися. Щоб вирішити ці проблеми вони разом змушені подорожувати в проклятому лісі, рятуючи свої, один одного та чужі життя.
Ава була зраджена власними рідними, що перетворили її на вампірку вони мали честолюбиві плани, які Ава мала в майбутньому їм допомогти здійснити, і зовсім не рахувалися з думкою Ави і її баченням світу та свого майбутнього. Але дівчина знаходить у собі мужність протистояти впливовим рідним. Ава не хоче бути жертвою, а хоче сама вирішувати свою долю.
Кає ж після певних подій та загибелі матері, вважає, що то саме Ава винна у смерті її матері, та бажає помсти. І вважає, що саме Ава зрадила її довіру і дружбу.
Дорослі ж в цій історії (як чаклуни, так і вампіри та всі інші) лише переслідують власні цілі, свідомо нечесно використовуючи підлітків, таких, як Ава і Кає, і їхніх друзів, одногрупників по навчанню. Оманливо готуючи з підлітків військових магів, які мають жити ненавистю та без жалю вбивати тих, на кого вкажуть старійшини.
Але Ава та Кає намагаються змінити хід історії. Допомагають їм, попри різні важкі смертельні перешкоди та випробування, їх друзі та інші, не менш харизматичні другорядні персонажі. Що не може не викликати повагу до героїв та цікавість до сюжету, як саме це їм вдасться і чи вдасться насправді досягти як глобальних так і особистих цілей після спільного долання проблем та пережитих страждань.
Цікавий видуманий світ, оригінальні та сміливі головні героїні, які попри свої душевні травми та великий особистий біль намагаються чинити правильно, шукаючи шляхи взаєморозуміння та відновлюючи справедливість у світі, в якому вони живуть – такий шлях дорослішання дівчат та хлорців з незвичного фантазійного світу.
Всі ми з дитинства знайомі з сюжетом казки про Рапунцель. Франческа Флорес вирішила написати свою версію цієї історії, де дві дівчини Ава і Кає були подругами. Але зникнення Ави та смерть матері Кає ніби-то назавжди знищують їх дружбу та симпатію одна до одної.
Що ж трапилося, через які непрості особисті та суспільні випробування їм прийшлося пройти, щоб знову віднайти шлях одна до одної, відновити довіру, які особисті переконання переглянути, знайти винних у тих проблемах, з якими вони стикнулися. Щоб вирішити ці проблеми вони разом змушені подорожувати в проклятому лісі, рятуючи свої, один одного та чужі життя.
Ава була зраджена власними рідними, що перетворили її на вампірку вони мали честолюбиві плани, які Ава мала в майбутньому їм допомогти здійснити, і зовсім не рахувалися з думкою Ави і її баченням світу та свого майбутнього. Але дівчина знаходить у собі мужність протистояти впливовим рідним. Ава не хоче бути жертвою, а хоче сама вирішувати свою долю.
Кає ж після певних подій та загибелі матері, вважає, що то саме Ава винна у смерті її матері, та бажає помсти. І вважає, що саме Ава зрадила її довіру і дружбу.
Дорослі ж в цій історії (як чаклуни, так і вампіри та всі інші) лише переслідують власні цілі, свідомо нечесно використовуючи підлітків, таких, як Ава і Кає, і їхніх друзів, одногрупників по навчанню. Оманливо готуючи з підлітків військових магів, які мають жити ненавистю та без жалю вбивати тих, на кого вкажуть старійшини.
Але Ава та Кає намагаються змінити хід історії. Допомагають їм, попри різні важкі смертельні перешкоди та випробування, їх друзі та інші, не менш харизматичні другорядні персонажі. Що не може не викликати повагу до героїв та цікавість до сюжету, як саме це їм вдасться і чи вдасться насправді досягти як глобальних так і особистих цілей після спільного долання проблем та пережитих страждань.
Цікавий видуманий світ, оригінальні та сміливі головні героїні, які попри свої душевні травми та великий особистий біль намагаються чинити правильно, шукаючи шляхи взаєморозуміння та відновлюючи справедливість у світі, в якому вони живуть – такий шлях дорослішання дівчат та хлорців з незвичного фантазійного світу.
17.06.2024
Відьма і вампірка — перше фентезі від Лабораторії, і напевно не останню роль це зіграло в завищених очікуваннях. Від ворогів до коханців, колишні подруги, квірне фентезі від улюбленого видавництва, але воно виявилося цілком і повністю провальним!
Перша сотня сторінок повторює слова обох героїнь про їхні наміри піти і зробити, і вже це втомлює на самому початку, бо подій не відбувається, змінюються оповідачки, щоб втовкмачувати читачу в голову те, що на виході виявиться просто пшиком.
Далі нарешті щось починає відбуватися, але не те, щоб це було захопливо: купа спогадів про спільне минуле та певні думки щодо цього, а потім вчинки, які не відповідають озвученими попередньо думкам. Про складову фентезі я навіть згадувати не хочу, бо воно не працює, більше того — романтична складова між дівчатами абсолютно не романтична. Хімії між ними немає, за них не вболіваєш, їм просто не віриш, і лише спостерігаєш спроби авторки поставити дві картинки і наказувати їм: ну цілуйтеся! Шу, шу!
А цей фінал, де одна з героїнь просто перекреслює все, що вона всю книгу товкмачила нам і собі про свою позицію щодо речей?! Дякую, Франческо, ви хотіли написати епічну сцену заради написання епічної сцени, ви це зробили, але забули про сенс.
Все, що було хорошого в цій книзі (так, воно там було): її абсолютно казкове оформлення, яке в уяві вже саме малює історію куди цікавішу, аніж невдале переосмислення Рапунцель, під соусом "квірне", бо це точно не найкращий представник ані ретелінгів, ані фентезі, ані квірної літератури.
Перша сотня сторінок повторює слова обох героїнь про їхні наміри піти і зробити, і вже це втомлює на самому початку, бо подій не відбувається, змінюються оповідачки, щоб втовкмачувати читачу в голову те, що на виході виявиться просто пшиком.
Далі нарешті щось починає відбуватися, але не те, щоб це було захопливо: купа спогадів про спільне минуле та певні думки щодо цього, а потім вчинки, які не відповідають озвученими попередньо думкам. Про складову фентезі я навіть згадувати не хочу, бо воно не працює, більше того — романтична складова між дівчатами абсолютно не романтична. Хімії між ними немає, за них не вболіваєш, їм просто не віриш, і лише спостерігаєш спроби авторки поставити дві картинки і наказувати їм: ну цілуйтеся! Шу, шу!
А цей фінал, де одна з героїнь просто перекреслює все, що вона всю книгу товкмачила нам і собі про свою позицію щодо речей?! Дякую, Франческо, ви хотіли написати епічну сцену заради написання епічної сцени, ви це зробили, але забули про сенс.
Все, що було хорошого в цій книзі (так, воно там було): її абсолютно казкове оформлення, яке в уяві вже саме малює історію куди цікавішу, аніж невдале переосмислення Рапунцель, під соусом "квірне", бо це точно не найкращий представник ані ретелінгів, ані фентезі, ані квірної літератури.
22.05.2024
Дуже красива книга. Але тільки зовнішньо, вміст більш ніж посередній. Нудна, нелогічна і незграбна історія, наче фанфік. Читалося довго і не сподобалося взагалі. Хоча це виявився невлалий приклад ЛГБТ літератури, я сподіваюся, що видавництво ще буде займатися книжками на тему такого кохання
12.05.2024
Під цією гарнющою обкладинкою із шикарним оформленням та кольоровим зрізом я очікувала прочитати захопливу історію про відьом та вампірів. От тільки яскрава обгортка приховувала зовсім не смачну цукерку. Такого від в-ва Лабораторія я точно не сподівалася...
Young-adult фентезі, яке зовсім не едалт і такий собі посередній янґ. Слабенька ЛГБТ-лінія, яка краще б і залишилася дружньою, бо була більше схожа на дань моді, ніж на справжнє кохання. Єдиний адекватний чоловічий персонаж серед цих героїчних амазонок був просто злитий авторкою. Світ обмежений буквально двома-трьома містами, Кістяною стіною та Серцедеревом. Персонажі якісь плоскі і без особливого розвитку. Поганці - погані, герої - справжні і ні кроку вбік. Хоча, стривайте, головна героїня Ава, вампірка з бездоганною репутацією, без жодної темної думки, багатостраждальна сама невинність, всього двічі вбиває, щоб напитися крові найнегідніших негідників...
Весь сюжет витягувала її колишня подруга, а теперішня антагоністка Кає. От у ній постійно відчувається якийсь рух і зміни. Вона сумнівається, гнівається, прощає, міняє думку, зростає. Не знаю, чому авторка вирішила поєднати цих двох у пару, адже їхня дружба була досить міцна і витерпіла не одне випробування, а от гарна любовна лінія накльовувалася зовсім в іншому місці і виглядала б логічніше. Хоча, кому цікава та традиційна пара, якщо можна хайпонути на лесбійках? Але, це тільки моя скромна думка...
Ловіть на останок гарну цитату: "Смертні вбивають одне одного постійно, але їх все одно звуть людьми". Якщо цікавитеся темою вампірів - то читайте, а як ні - то пошукайте щось інше. У видавництві купа крутих і вартих уваги книг.
Young-adult фентезі, яке зовсім не едалт і такий собі посередній янґ. Слабенька ЛГБТ-лінія, яка краще б і залишилася дружньою, бо була більше схожа на дань моді, ніж на справжнє кохання. Єдиний адекватний чоловічий персонаж серед цих героїчних амазонок був просто злитий авторкою. Світ обмежений буквально двома-трьома містами, Кістяною стіною та Серцедеревом. Персонажі якісь плоскі і без особливого розвитку. Поганці - погані, герої - справжні і ні кроку вбік. Хоча, стривайте, головна героїня Ава, вампірка з бездоганною репутацією, без жодної темної думки, багатостраждальна сама невинність, всього двічі вбиває, щоб напитися крові найнегідніших негідників...
Весь сюжет витягувала її колишня подруга, а теперішня антагоністка Кає. От у ній постійно відчувається якийсь рух і зміни. Вона сумнівається, гнівається, прощає, міняє думку, зростає. Не знаю, чому авторка вирішила поєднати цих двох у пару, адже їхня дружба була досить міцна і витерпіла не одне випробування, а от гарна любовна лінія накльовувалася зовсім в іншому місці і виглядала б логічніше. Хоча, кому цікава та традиційна пара, якщо можна хайпонути на лесбійках? Але, це тільки моя скромна думка...
Ловіть на останок гарну цитату: "Смертні вбивають одне одного постійно, але їх все одно звуть людьми". Якщо цікавитеся темою вампірів - то читайте, а як ні - то пошукайте щось інше. У видавництві купа крутих і вартих уваги книг.
26.04.2024
Тільки-но відклала книгу, і чесно кажучи, це було велике розчарування.
Це той випадок, коли в ідеї прекрасно все: мій улюблений жанр - фентезі, нестандартні антагоністи, ще й ЛГБТ+, рідко де таке зустрінеш, та й оформлення - просто краса. А в результаті: пшик і волання «ну як можна було таке написати?!». Герої пласкі, їхній мотивації максимально не віриш, ця мотивація ще й міняється кожні 10 сторінок, взаємовідносини між героями - це взагалі щось незрозуміле. Всесвіт прописаний якось мляво, під кінець від розвитку подій і діалогів в стилі «ти мене зрадила, але розумію, я теж тебе зраджувала», хочеться битись головою об стіну. Напевно, 13-річній мені це ще б зайшло, але зараз…
Все же, незважаючи на те, що ця книжка, на мою скромну думку, заслуговує максимум на трієчку, дякую, що публікуєте такі твори.
Сподіваюсь, що видавництво надалі буде друкувати більше таких книжок. І знову ж таки, оформлення – чудове, обкладинка набагато краща, ніж в оригінальному виданні, і кольорові зрізи – наше все)
Це той випадок, коли в ідеї прекрасно все: мій улюблений жанр - фентезі, нестандартні антагоністи, ще й ЛГБТ+, рідко де таке зустрінеш, та й оформлення - просто краса. А в результаті: пшик і волання «ну як можна було таке написати?!». Герої пласкі, їхній мотивації максимально не віриш, ця мотивація ще й міняється кожні 10 сторінок, взаємовідносини між героями - це взагалі щось незрозуміле. Всесвіт прописаний якось мляво, під кінець від розвитку подій і діалогів в стилі «ти мене зрадила, але розумію, я теж тебе зраджувала», хочеться битись головою об стіну. Напевно, 13-річній мені це ще б зайшло, але зараз…
Все же, незважаючи на те, що ця книжка, на мою скромну думку, заслуговує максимум на трієчку, дякую, що публікуєте такі твори.
Сподіваюсь, що видавництво надалі буде друкувати більше таких книжок. І знову ж таки, оформлення – чудове, обкладинка набагато краща, ніж в оригінальному виданні, і кольорові зрізи – наше все)
01.02.2024
Передзамовила цю новинку від Франчески Флорес одразу як почула, що вона вийде українською. Ще й з кольоровим зрізом і ілюстрацією від Indigo Dolores на обкладинці, просто вау! Мені абсолютно до вподоби як ілюстраторка передала почуття головних героїнь: як вони торкаються одна одну, як дивляться... Стоїть на поличці і радує око, одним словом.
Сюжет, зрештою, не оригінальний, а виявився переказом не казки, а скоріше мультфільму Рапунцель: двох найкращих подруг розлучили обставини - мати Кає помирає, а мати Ави перетворює саму Аву на вампірку і зачиняє в башні аби забирати її магічні сили собі, бо молода навернена відьма ще повна сил. І от вампірка Ава перебуває в полоні, цілісінькими днями сидить в башні, і готує втечу; відьма Ава ж вчиться вбивати вампірів і готується до першого вбивства. Доля зводить старих подруг і вимагає їх працювати разом заради виживання, пропонуючи використати одна одну. Історію доповнюють сімейні таємниці, інтриги серед керівничих міста і недомовки між дівчатами, які перетворюються на кохання. Так, це сапфічне фентезі від ворогів до коханців. І вороги справді відчуваються: Ава два роки перебувала в башні й чекала моменту, коли ж знову побачить подругу, натомість Кає годувала свій гнів і готувалася до вбивства.
Мені сподобалася ця незатійлива історія. Кожна сторінка пронизана тривогою, ніби от-от має щось статися, але при цьому сюжет нешвидкий, а доволі повільний, і дозволяє відчути світ. Принагідно, і оповідь тут подвійна, почергово від відьми і вампірки.
Дякую видавництву Лабораторія і перекладачці, чекатиму наступних книг!
Сюжет, зрештою, не оригінальний, а виявився переказом не казки, а скоріше мультфільму Рапунцель: двох найкращих подруг розлучили обставини - мати Кає помирає, а мати Ави перетворює саму Аву на вампірку і зачиняє в башні аби забирати її магічні сили собі, бо молода навернена відьма ще повна сил. І от вампірка Ава перебуває в полоні, цілісінькими днями сидить в башні, і готує втечу; відьма Ава ж вчиться вбивати вампірів і готується до першого вбивства. Доля зводить старих подруг і вимагає їх працювати разом заради виживання, пропонуючи використати одна одну. Історію доповнюють сімейні таємниці, інтриги серед керівничих міста і недомовки між дівчатами, які перетворюються на кохання. Так, це сапфічне фентезі від ворогів до коханців. І вороги справді відчуваються: Ава два роки перебувала в башні й чекала моменту, коли ж знову побачить подругу, натомість Кає годувала свій гнів і готувалася до вбивства.
Мені сподобалася ця незатійлива історія. Кожна сторінка пронизана тривогою, ніби от-от має щось статися, але при цьому сюжет нешвидкий, а доволі повільний, і дозволяє відчути світ. Принагідно, і оповідь тут подвійна, почергово від відьми і вампірки.
Дякую видавництву Лабораторія і перекладачці, чекатиму наступних книг!
24.11.2023
Юлія, вітаємо! Відправки передзамовлень вже закінчилися, якщо ви не отримали книжку - напишіть, будь ласка, на пошту [email protected] з номером замовлення, усе з'ясуємо!
