0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Війна. Як конфлікти формували нас

(8 голосів)
Купити
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Онлайн оплата Visa / Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книгу Війна. Як конфлікти формували нас

Провокаційний погляд на війну як важливу складову людства

Навіть побіжного погляду на нашу історію достатньо, щоб зрозуміти, що її пронизує війна: вона підносить і руйнує режими та імперії, розвиває науку й техніку, змінює соціальну та політичну структуру суспільства. Зв’язок між війною та суспільством обопільний.

Війна показує найгірші і найкращі риси людської природи. Саме вона сформувала історію людства, наші соціальні й політичні інститути, цінності й ідеї. Мова, публічні місця, спогади та чимало культурних надбань — це спроба осмислити героїзм та біль війни.

Історикиня Маргарет Макміллан розглядає способи, якими війна вплинула на людське суспільство, і як зміни в політичній організації, технології чи ідеології вплинули на те, як і чому ми воюємо. Від античної історії до сьогодення Макміллан робить висновки з уроків минулих воєн і демонструє, що війна має багато облич.

Чому варто прочитати книжку «Війна. Як конфлікти формували нас»?

  • Досліджує цікаві і суперечливі питання про війну: Коли була перша війна? Чи людська природа прирекла нас воювати одне з одним? Чому війну називають найорганізованішою з усіх видів людської діяльності? Чому воїни майже завжди чоловіки? Чи можемо ми контролювати війну?
  • Авторка розкриває багатогранність війни —  як вона визначила наше минуле, наше майбутнє, наші погляди на світ і наше уявлення про себе.
  • Пояснює, як війна вплинула на людське суспільство і як зміни в політичній організації, технологіях та ідеологіях вплинули на те, як і чому ми воюємо. 

Про авторку:

Маргарет Макміллан канадська історикиня і професорка Оксфордського університету. Колишня ректорка Трініті-коледжу в Торонто та професорка історії в Університеті Торонто й Університеті Раєрсона. Експертка історії та міжнародних відносин.

Цитати:

Часто воєнні перемоги проти зовнішніх ворогів використовують для легітимізування та посилення державної влади. Для урядів — чи то демократично обраних, чи то диктаторських — великі перемоги слугують свідченням їхніх чеснот і здобутків.

 

Сильні країни не  конче хороші  — та й  чому їм такими бути? — проте вони все ж гарантують своєму народу мінімум безпеки та стабільності. Такі країни не поспішають удаватися до сили, щоб утриматися на плаву; натомість їхня довговічність спирається на ефективне урядування, яке допомагає здобути підтримку й навіть відданість громадян.

 

Ось іще одна неприємна правда про війну: вона не тільки руйнує, а й мурує. Воєнні потреби посприяли появі багатьох наукових і технологічних розробок: реактивного двигуна, транзистора, комп’ютерів. Пеніцилін, який урятував безліч життів, відкрив Александер Флемінг 1928 року, проте кошти на його масове виробництво виділили тільки в часи Другої світової війни. Канадський лікар Норман Бетьюн почав практикувати переливання крові на полі бою. Медичне сортування, яке нині практикують у відділеннях екстреної допомоги, імовірно, з’явилося в часи наполеонівських війн. У Першу світову французькі польові медики першими стали ділити поранених на тих, кому лікування вже не зарадить, тих, хто ще може вижити, якщо надати невідкладну допомогу, і тих, хто почекає. Війни xx століття дуже посприяли розвитку хірургії — зокрема невідкладної та пластичної — почасти тому, що пацієнтів, на яких можна було тренуватися, вистачало.

 

Приводи до війни можуть бути найрізноманітнішими, але її причини за багато століть майже не змінилися. Іншою стала риторика: раніше країни говорили про честь, а зараз про престиж та авторитет. Утім, війну так само породжують жадоба, емоції, ідеології та бажання захиститися.

 

В історії виділяють три головні інновації, які до 1800 року істотно повпливали на військову справу: поява бронзової та залізної зброї замість кам’яної; одомашнення коня, що підвищило мобільність і швидкість воїнів; і винайдення пороху, яке трансформувало війну на суші й морі. 

Характеристики
Видавництво Лабораторія
Категорія Нон-фікшн книги
Перекладач(ка) Назар Старовойт
Оригінальна назва War: How Conflict Shaped Us by Margaret MacMillan
Кількість сторінок 304
ISBN ISBN 978-617-8299-32-3 (паперове видання) ISBN 978-617-8299-33-0 (електронне видання) ISBN 978-617-8299-34-7 (аудіокнига)
Теми історія
Розміри 145х215 мм
Літературний(а) редактор(ка) Марина Лола
Коректор(ка) Клавдія Ставицька
Макет Олена Білохвост
Технічний редактор Микола Климчук
Художній(я) редактор(ка) Оксана Гаджій
Дизайн обкладинки АбоАбо
Автор(ка) Маргарет Макміллан
Відгуки

Проникливе та тривожне дослідження війни як одного з аспектів людської культури.

Kirkus Reviews

Клаузевіц написав «Про війну», щоб навчати військових професіоналів; Маргарет Макміллан написала «Війну», щоб пояснити цю «тривожну і неспокійну таємницю» решті з нас. Вона чесно і людяно досліджує жах і захоплення цієї теми, а також її масштаби і наполегливість. Лише історикиня з такими всебічними знаннями джерел, ясністю мислення і майстерністю письма, як у Макміллан, могла так блискуче викласти цю масштабну тему в одному томі.

Роберт Б. Зеллік, колишній президент Світового банку, торговий представник США та заступник держсекретаря США
Коментарі із соц.мереж
Відгуки і рецензії читачів
Олександр Скляров 01.06.2024
Маргарет Макміллан, маючи професійний та науковий бекграунд у питаннях військової історії, мала змогу розповісти як людська природа впливає на те, що війни на планеті постійно були і будуть. Війна це не лише те, що у людей, війна це і є сама людина - її амбіції, влада, призначення, тощо.

Хронологічне порівння визначних конфліктів у історії суспільства показує, що держави та правителі керувались вкрай примітивними методами щодо початку війн (casus belli) та їхньою метою (територія, ресурси, люди тощо).

Авторка подає думки щодо циклічності війн із технологічним розвитком. Чим більш досконалішими стають засоби, тим масовішими стають втрати. Раціональність та гуманізм, нажаль, не є реальними пріоритетами великих держав. Переважання цинічності, глобальних інтересів та формування буферних зон є вже доволі сталою політикою, ще з часів Ліги Націй.

Цікавим було провести параллелі із сучасними конфліктами, до чого і спонукає передмова авторки. Ця книга варта для ознайомлення людям, які шукають причинно-наслідкові зв'язки та захоплюються мілітаристичною тематикою. Переклад Маргарет досить легко читається, і не виникає думок щодо відсутності кореляції між книгою та реальними подіями у багатьох локаціях.
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*