0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Моє! Що кому належить і як це на нас впливає

(28 голосів)
Купити
Антон Мартинов
Антон Мартинов
Завлаб – про книжку «Моє! Що кому належить і як це на нас впливає»
«Власність — це крадіжка» — знамениті слова французького анархіста Прудома. Приватна власність на засоби виробництва — джерело соціальної нерівності, доводив Карл Маркс. «Не вкради» — учить будь-яка релігія. Лінію між «своїм» і «чужим» ми проводимо ще в дитинстві. Власність — фундаментальне поняття людського життя. Будь-які спроби її скасувати обертаються рабством і злиднями — доведено в Радянському Союзі. Професори Геллер і Зальцман видовищно демонструють, як міняються уявлення про власність під впливом технологій. Може, головна перевага вінілової платівки не в теплих лампових звуках, а в тому, що вона твоя, незалежно від того, що про це думає стрімінговий сервіс? Ця книжка спонукає читача задуматися про пригоди власності в сучасному світі, не забувши його розважити.
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Онлайн оплата Visa / Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книгу Моє

Слово «моє» ми засвоюємо ще в дитинстві. А коли виростаємо, ідея власності здається природною, незалежно від того, купуємо ми чашку кави чи будинок. Але кому належить простір за вашим сидінням у літаку — вам чи пасажиру позаду вас? Чому плагіат — це неправильно, а копіювати рецепт чи дизайн сукні — нормально? Кому належить земля під вашим будинком, а кому повітря над ним? Виявляється, із власністю все набагато складніше, ніж нам здавалося.

То що саме ми можемо назвати «своїм» і де межі наших володінь? Майкл Геллер і Джеймс Зальцман не тільки дають відповіді на ці запитання, а й показують, що існує лише шість простих правил, якими користуються люди, щоб на все претендувати. Автори поєднують  цікаві роздуми про власність з захопливими, а іноді й обурливими, історіями  з бізнесу, судових залів і повсякденного життя. Написана на перетині права, економіки, психології і політики,  книжка «Моє!» показує, як символічне володіння інколи може підміняти справжнє, а деякі компанії заробляють, роблячи власністю зовсім не об’єктні явища, наприклад відсутність потреби стояти у черзі.

Чому варто прочитати книжку «Моє! Що кому належить і як це на нас впливає»?

  • Розповідає про власність з кількох різних точок зору: економічної, соціальної, політичної, культурної, юридичної, психологічної. Тому читати її досить цікаво, щоб отримати повну картину уявлень про поняття власності.

  • Пояснює правові прецеденти простими словами, показуючи таким чином, що питання власності виникає майже повсюдно. 

  • Книга базується на вражаючих, часто несамовитих, але завжди захопливих історіях з бізнесу, історії, судових залів і повсякденного життя, щоб показати, як правила власності керують нашим життям і формують наш світ.

Про авторів

Майкл Геллер — викладач теорії приватного права в Юридичній школі Колумбійського університету. Основні сфери інтересів: питання власності, договірне право та землеволодіння.

Джеймс Зальцман — професор екологічного права в Університеті Каліфорнії у Лос-Анджелесі (UCLA).

Цитати з книжки

Про приховані правила власності:

Ця книжка — про сварки за простір у літаку й законність спільного використання акаунтів HBO. Вона також про те, чи мають іммігранти право починати власний бізнес у чужій країні, чому життєво важливі ліки недоступні широкому загалу, а також про чимало інших цікавих питань сучасності. Але насамперед зі сторінок цієї книжки ви дізнаєтеся, що в основі всіх цих питань — від появи нової аристократії в США до рішень щодо кліматичних змін — перебувають саме наші переконання про власність. Коли ви перегорнете останню сторінку, то інакше глянете на світ, бо дізнаєтеся те, про що навіть не підозрювали.

Про рабство, яке поширене у світі й до сьогодні:

За деякими даними, в Америці сьогодні живе від 60 000 до 400 000 (залежно від дефініції) поневолених людей, а у світі цей показник сягає 40 мільйонів. Сотні тисяч чоловіків, жінок і дітей живуть у борговій кабалі, у якій їх тримають секс-торговці, а інші змушені безоплатно працювати в ресторанах, салонах краси чи на фермах. Імовірно, ви навіть зустрічалися з кількома такими людьми, проте навіть не підозрювали про те, що вони раби — можливо, це та майстриня, у якої ви робите манікюр, той кур’єр, що доставляє вам їжу, або та «економка» вашого сусіда...

Про нерівність прав жінок та чоловіків:

Без права володіти статками в заміжньої жінки не було жодних шансів збудувати кар’єру або розірвати нещасливий шлюб із чоловіком-узурпатором. «Чоловік є й має бути захисником і покровителем жінки, — було написано в рішенні Верховного суду США від 1872 року. — Основоположники загального права були переконані в тому так глибоко, що побудували на цій основі тогочасну законодавчу систему: з юридичного погляду дружина не існувала окремо від свого чоловіка, якого вважали її головою та представником у соціальній державі». Висновок суддів був однозначним: «Такий закон Творця».

На законодавчому рівні «царем і Богом» чоловіки припинили бути порівняно нещодавно. Упродовж більшої частини xx століття за законами кількох штатів чоловіки володіли всім майном, що перебуває в спільній власності подружжя. Чоловік міг продати будинок без відома чи згоди жінки, навіть якщо вона теж вкладала в нього гроші, а її ім’я було вказане у свідоцтві про право власності. Луїзіана стала останнім штатом, де ці правила скасували. Це сталося лише в 1979 році, та й то під тиском федерального суду. 

Характеристики
Видавництво Лабораторія
Категорія Книги про бізнес
Перекладач(ка) Ірина Павленко
Оригінальна назва Mine!: How the Hidden Rules of Ownership Control Our Lives by Michael A. Heller and James Salzman
Кількість сторінок 336 (тверда палітурка), 320 (м'яка обкладинка)
ISBN 978-617-7965-49-6 (тверда палітурка), 978-617-7965-50-2 (м'яка обкладинка), 978-617-7965-51-9 (електронне видання), 978-617-7965-52-6 (аудіокнига)
Теми бізнес, економіка, психологія
Розміри 170х240 мм (тверда палітурка), 145х215 мм (м'яка обкладинка)
Літературний(а) редактор(ка) Ірина Троскот
Коректор(ка) Інна Іванюсь
Макет Олена Білохвост
Технічний редактор Микола Климчук
Дизайн обкладинки АбоАбо
Автор(ка) Джеймс Зальцман, Майкл Геллер
Відгуки

Ця насичена книжка проведе вас через заплутані лабіринти дискусій щодо власності, які виснажують наше повсякденне життя. Кому належить "особиста" інформація, ваш пароль від Нетфліксу, повітряний простір над вашим будинком і стілець померлих батьків, який ви обидва з вашою сестрою хотіли б забрати собі? Відповідь часто буває нечіткою. Тож читайте цю книжку, щоб підготуватися до таких моментів!

Джаред Даймонд, лауреат Пулітцерівської премії, автор книги «Зброя, мікроби і харч»

Геллер та Зальцман досліджують, як принципи боротьби за власність впливають на поведінку людини. Вони пояснюють все на прикладах із реальних судових справ та приправляють усе це щедрою дрібкою дотепу.

Publishers Weekly

Захоплива дискусія на тему власності — чим вона є зараз і чим би могла бути. Ця книжка має прекрасний стиль і розставляє все по поличках. Сьогодні вона як ніколи на часі!

Кас Санстейн, професор Гарвардської юридичної школи, співавтор книги «Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір»

Ця блискуча й дотепна книжка розкриє секрет того, що і кому насправді належить: починаючи з часів Адама і Єви і до сучасності. Вона зруйнує ваші уявлення про володіння всім: від продуктів у вашому кошику до квитків на концерти. Зробіть «Моє!» своїм!

Чарльз Фішман, бізнес-журналіст, автор кількох бестселерів
Коментарі із соц.мереж
Відгуки і рецензії читачів
Маргарита 13.09.2024
Доволі цікава книга про право власності. Кожен розділ назван як переінакшення якоїсь відомої приказки про право власності, наприклад “Хто останнім устав, того й капці”, тобто тут розглядаються загальновідомі правила про право власності і дивляться на них з іншого боку.

Був цікавий приклад про відкидні сидіння в літаках і про те, що користувач спереду вважає себе в праві відкидати сидіння, а користувач ззаду хоче, щоб на його простір не відкидалися, а авіакомпанії в це ніяк не втручаються, і це може спонукати купувати більш дорогі авіаквитки.

Також було про право власності на особисті дані в соцмережах і про те, що компанії, які розшифровують дані ДНК можуть зберігати і використовувати інформацію про ваш ДНК на свій розсуд і примусити їх видалити ці дані дуже складно чи навіть нереально.

Цікавий приклад про винайдення колючого дроту, який назавжди змінив землевласництво, і після цього ковбої з кочовим способом життя стали фермерами.

Також сервіси потокового відео типу HBO не прям щоб дуже проти, коли користувачі діляться паролями від акаунтів - зато так нові користувачі “підсажуються” на їх серіали, і коли будуть заробляти гроші, куплять підписку.

Так сервіси як Amazon мають право видалити куплену вами книжку з вашого пристрою, бо по суті, у вас немає права власності на нею, ви берете її “в аренду”.

Був цікавий момент про людей, які продавали своє місце в черзі, наприклад, до якихось вистав, чи на відкриті судові рішення (я чомусь думала, що це було тільки “у нас” в чергах на відкриттях перших Макдональдсів). І навіть існують стартапи, в яких можно було наймати людей, які постоять за вас в черзі. Також люди з інвалідністю “здавали себе в аренду”, бо з ними можно було без черги проходити на різні атракціони в Діснейленді, але потім цю можливість закрили.

В деяких штатах люди, які довгий час проживають на чиїсь території незаконно, через якийсь час можуть претендувати на право власності на цю землю.

Також було про те, як люди “бронюють” собі паркомісця за допомогою різних предметів (наприклад, пляшки з водою чи конуси), або займають декілька лежаків на пляжі (я також думала, що це тільки “у нас” таке буває).

Деякі серфери захищають свої володіння на місця з хвилями, а рибалки, які полюють на омарів - місця, де вони їх ловлять.
Т
акож я не знала, що промова “У мене є мрія” і бренд Мартіна Лютера Кінга, захищається авторським право і не може оприлюднюватися безкоштовно і без дозволу правовласників.

Є ще цікавий закон про продовження захисту авторських прав, який ще називається “ефект Мікі-Мауса” - кожен раз, коли термін дії аврскьих прав спливав, термін цих прав подовжували (але зараз вже нарешті термін дії авторських прав на Мікі Мауса закінчився).

У різних штатах діє різний термін на право використання образу знаменитостей, наприклад в Нью Йорку права припиняються одразу після смерті власника, і спадкоємці Мерилін Монро не отримали нічого після її смерті, бо вона була зареєстрована в Нью-Йорку.

До речі, моделі одягу, рецепти і виступи стендаперів не захищаються авторским правом.

Ще був цікавий момент, що Китай забудовує маленькі шматки суші в океані і перетворює їх на території, придатні для постійного проживання, щоб потім претендувати на право власності на води навколо цих територій.

Також тема права власності охоплює торгівлю внутрішніми органами, чи наприклад, сурогатне материнство.

Момент, який мене вразив: в Америці високий податок на спадщину для того, щоб “всі починали з нуля”, на противагу “старому світу”, Британії, де маєтки успадковувались поколіннями, бо “кожне покоління має досягти всього власними силами”.

Взагалі право власності, наприклад на подружню власність відрізняється в залежності від різних штатів. І ще автор дуже ратиь перед шлюбом складати шлюбний договір, а також всім дорослим людям скласти “заповіт” на всяк випадок.
Ольга Федорів 07.01.2024
Ще Макіавеллі у «Державці» зауважував, що людина швидше пробачить смерть батька, аніж втрату майна. Наспраді все, що нас оточує, та те, з чим ми маємо справу, так чи інакше пов’язане з правом власності: ми чимось володіємо, чимось користуємось, щось купляємо, знаходимо, позичаємо, губимо, продаємо, обмінюємо, віддаємо.
Взагалі, чому батьки так хочуть навчити дітей ділитись? Якщо замислитись, то, на диво, першочерговою установкою є «моє»: моя мама, моя їжа, моя іграшка. А ще «дай».

Чи маєте ви переважне право на паркування на єдиному на вулиці, розчищеному вами після снігопаду, місці? Чи маєте ви право забирати без дозволу чиєсь крісло (символ «зайнято») з цього місця, і паркуватися самому?
Купивши квиток у транспорті, чи маєте ви право опускати крісло в позицію напівлежачи до кінця? А може маєте право не дозволяти сусідові попереду це робити?
Чи маєте ви право власності на простір над вашою земельною ділянкою? Може таки треба вимагати у авіакомпаній оформлювати сервітут? Чи повинен сусід сплачувати вам за воду, яку він черпає зі свого колодязя, та яка тече під вашою землею?
Чи маєте ви право власності на своє тіло? Чи можете вільно розпоряджатись органами?
Хто встановлює правила власності?

У цій книжці акумульовані приклади стосовно різних об’єктів власності. Тут наведені цікаві кейси, що стосуються правовідносин у США, однак книжка не менш цінна для нас, адже містить багато етичних дилем та роз’яснень.

А взагалі, що таке право власності? Ніби й зрозуміло: це право особи на річ чи майно, яке вона здійснює за своєю волею.
А як тоді щодо цифрового контенту? Натискаючи кнопку «купити», чи стаємо ми власниками електронної книги/фільму/пісні? А може ми в один момент зайдемо в акаунт певного сервісу і не знайдемо, наприклад, придбану «1984» Орвелла. Ну бо ж книжку видалив власник сервісу.

Право власності - це як в’язанка хмизу. Маючи її, ми може роздавати різні лозинки іншим особам, дозволяючи користуватись річчю, продаючи її частину, обмінюючи.
А от з цифровою власністю ще цікавіше. Ми насправді отримуємо лише лозинку, а не в’язанку, та й то до неї прив’язана мотузка.

Книжка цікава, багата на інформацію.
Не усі розділи були для мене однаково цікавими, як от квота на риболовлю. Та роздумів додалось чимало. До прикладу, чи задумувались ви, що саме через заплутані авторські права, ми насправді втрачаємо шанс ознайомитись з багатьма літературними творами? А якщо обмежити авторські права, чи не втратять митці стимулу для творення нового? Книжка просякнута такими питаннями і безумовно варта прочитання.
Петровський Владислав 19.08.2023
Попередньо до відгуку, хотілось би зазначити те, що категорія "Бізнес книги" не дуже підходить для цього видання. Це такий добротний науково-популярний текст, який дозволить розібратися в праві власності широкому колу читачів, необмежуваному виключно юристами.

Перше, що мені спало на думку пишучу цей відгук -- напрочуд легке засвоєння "матеріалу". Книга аж так і кишить прикладами, починаючи від "оплачувної черги на засідання Верховного суду США" до сурогатного материнства. Кожен розділ книги та кожен спосіб набуття права власності на певну річ підкріпляється прикладами, звортнім боком проблеми та наслідками. Однак, найбільш вражаючим я вважаю порушення проблеми "впливу власності на нашу підсвідомість" . Володіння якоюсь річчю змінює нас люди немовби пов'яюзують себе з деякими речами. Описані тези авторів стосовно цього питання змушують задуматися та переосмислювати сталі манери та моралі.
Безумовно раджу цю книгу для прочитання, описані авторами проблеми "сіють" у вашому мисленні наcіння для роздуму важливості права власності у нашому світі прямо-таки в найдрібніших життєвих ситуаціях.
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*