Води глибокі, мов небо

«Води глибокі, мов небо» — похмуре фентезі про світ, де магія здатна дарувати владу, але майже ніколи не робить людину вільною. На Півострові височіють мармурові міста Узбережжя Чайок, у диких горах мешкають дракони, а маги прикликають із дев’яти небесних сфер могутніх демонів і перетворюють їх на слуг. Проте століття минають, держави підносяться й занепадають, старі чари слабшають, а події одного покоління вже для наступного стають легендами, у яких правду майже неможливо відокремити від вигадки.

Українське знайомство з циклом пов’язаних фентезійних оповідань польської письменниці та історикині. Оповідання формують єдину хроніку світу: персонажі відходять у минуле, їхні вчинки обростають переказами, а читач бачить, як реальні трагедії поступово перетворюються на міф. Заголовне оповідання було відзначе для читачів, яким подобається темне фентезі з продуманою історією світу, морально неоднозначними героями та магією, що завжди має наслідки. Вона особливо зацікавить тих, хто цінує не лише пригоди, а й багатопоколінні зв’язки, політичні інтриги та поступове відкриття того, як окрема подія змінює цілу епоху.не премією імені Януша Зайделя.

Для кого ця книга:

• для шанувальників похмурого й атмосферного фентезі;
• для тих, хто любить цикли пов’язаних між собою оповідань;
• для читачів історій про магів, демонів, драконів і заборонене знання;
• для поціновувачів світобудови, де століття справді змінюють суспільство;
• для тих, кому цікаво спостерігати, як історія стає легендою.

«Води глибокі, мов небо» варто відкрити, якщо хочеться фентезі, де краса нерозривна з жорстокістю, а магія не виконує бажання без плати. Це історії про людей, які прагнуть кохання, свободи, помсти чи влади й нерідко отримують зовсім не те, чого очікували. Півострів змінюється від покоління до покоління, але його давні історії продовжують жити — навіть тоді, коли вже ніхто не пам’ятає, якими вони були насправді.