Вокзал Перпіньяна

«Вокзал Перпіньяна» Олексія Геращенка — детективний роман з елементами сюрреалізму. Польський слідчий Лешек розслідує загибель українця, який упав зі скелі. Спроба з’ясувати, що сталося, веде його від місця падіння до біографій Сальвадора Далі та Людвіга Вітгенштайна. Паралельно Лешек повертається до епізодів із власного минулого.

Що Лешек бачить біля скелі

На місці падіння слідчий придивляється до тіла, скель і тіней. У певну мить йому здається, ніби вираз обличчя загиблого змінився разом зі світлом. Вік хлопця змушує Лешека подумати про власних дітей і пригадати родинне життя із Зоф’єю. Геращенко дає читачеві водночас місце події та погляд людини, яка намагається його прочитати. Далі змінюється і спосіб оповіді. В одному епізоді голос від першої особи розповідає, як над урвищем намагається попросити допомоги через допис у фейсбуці з координатами. Під повідомленням швидко з’являються реакції й суперечки, а людина тим часом усе ще чекає допомоги.

Картина Далі та історія братів Вітгенштайнів

Назву роману запозичено в картини Далі «La Gare de Perpignan». Серед історій, до яких відгалужується оповідь, є і стосунки філософа Людвіга та його брата Пауля, піаніста, який грав лівою рукою. Книжка згадує виступ Пауля в Києві з концертом Борткевича. Так мистецтво входить у роман через конкретні картини й музику, які читач може зіставляти з подробицями розслідування.

Книжка підійде читачам детективів, яким цікаво стежити і за роботою слідчого, і за асоціаціями, що виникають між розділами. Тут поруч із питанням про причину падіння постає інше — що Лешек помічає в чужій історії завдяки власному досвіду.