0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Ворошиловград

Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Онлайн оплата Visa / Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книжку «Ворошиловград»

Межа совкової свідомості та українства

Міський менеджер, молодий чоловік, на ім'я Герман, повертається додому, щоб перебрати на себе управління заправкою свого брата після його таємничого зникнення. Та все, що він знаходить удома — це суцільні таємниці. 

Похмурий індустріальний пейзаж зруйнованого війною сходу України створює основу для «Ворошиловграда», радянської назви українського міста Луганська, в якому поєднуються магічний реалізм і захопливий дорожній роман у поетичній, сильній і виразній прозі.

Чому варто прочитати «Ворошиловград»?

  • Меланхолійна, жорстока, наповнена магічним реалізмом історія про українське рейдерство.
  • Книга року ВВС2010 та Книга десятиліття ВВС2014.
  • Роман отримав швейцарську літературну премію Jan Michalski Prize 2014 року. 
  • У 2018 році у прокат вийшов українсько-нідерландсько-швейцарський фільм «Дике поле», знятий за мотивами роману «Ворошиловград». 
  • Книжку перекладено багатьма європейськими мовами, серед яких угорська, німецька, французька, польська, англійська, італійська, латиська, румунська, нідерландська, словенська та інші.

Про автора:

Сергій Жадан – український поет, прозаїк, есеїст та перекладач. Фронтмен рок-гурту «Жадан і Собаки», громадський діяч та волонтер. Опублікував понад два десятки книжок, серед яких є поетичні збірки, збірки оповідань та романи.

Відгуки

Джерело енергії Жадана – в його мовній пристрасті.

Die Zeit

Одна з найважливіших творчих сил сучасної української альтернативної культури.

KulturSpiegel
Коментарі із соц.мереж
Відгуки і рецензії читачів
Халолій Світлана 24.09.2024
Головний герой відправляється в місто свого дитинства, де має розібратися з проблемами бізнесу свого брата, кий звалив з країни і залишив за собою багато нерозв’язаних проблем.
І от чоловік поринає в життя містечка. Знайомиться з новими людьми, відновлює дружбу з тими, кого знав в дитинстві.
І потрапляє в різні кумедні, абсурдні, часом смертельно-небезпечні ситуації.

У мене якісь змішані відчуття, після прочитання цієї книги.
Я не можу сказати, що вона погана. Просто не моя.
Ось ці всі бандитські історії дуже далекі від мене. Я розумію, що це невід’ємна частина життя 90-х, але я тоді була лише дитям, і тому не можу відчути ностальгії від того, що тут описав автор.
Але навіть за цими непривабливими моментами, я іноді знаходила якісь близькі і мені ситуації.
Були кумедні моменти, були мотиваційно-філософські моменти, були кафкіансько-керолівські безглуздо-абсурдні моменти.

Але загалом я більше дивилася скільки там до кінця книги сторінок, чим насолоджувалася читанням.
А це не дуже хороший знак.
Лець Оксана 09.07.2024
Жадана вже давно і заслужено називають класиком сучасної літератури. У нього є все: оригінальний сюжет, яскраві образи героїв і неперевершені описи пейзажів та подій. Таких епітетів для опису життя на бензозаправці серед червневого степу не підібрав би, мабуть, ніхто.

Трошки про сюжет. Герман повертається до рідного міста, бо його брат кудись раптово зникає і тепер на ньому висить бізнес - стара заправка, на яку тиснуть рейдери. Тепер Герману, якому це все нафіг не треба, доводиться вирішити: прогнутись, чи відстоювати. Всі вважають його слабаком, тож він, радше на противагу своїм друзям, починає боротьбу з "кукурудзяниками".

Що далі, то цікавіше. Тут будуть і "розборки" між кланами, і циганський побут, і контрабандні будні, і любов, і зрада, і смерть. Так, про любов тілесну тут багато.
Автор майстерно змальовує психологічні мотивації персонажів, їхні внутрішні конфлікти та дорослі вибори.

"Головне - це витримати, не відвести погляду. Потім усе буде гаразд, потім усе налагодиться, головне - бути готовим до найгіршого". Ці слова стають лейтмотивом для Германа, який змушений зіткнутися з випробуваннями, які йому випадають.
І ще один важливий моральний урок з роману: нікому не віддавайте свої навушники і слухайте те, що вам подобається! Це стає символом відстоювання своїх інтересів і власної особистості в умовах суспільного тиску.

Якщо ж описувати романи Жадана в кількох словах, то це буде «брутальна романтика». Це той випадок, коли важливий не стільки сюжет, скільки розкриття персонажів, їх справжність і непідробність.
Юрій Лавренюк 05.02.2024
Була гаряча, як відкрита духовка осінь, і я вирішив познайомитися з творчістю Жадана. Ворошиловград - роман десятиліття за версією української контори бі бі сі. Ще й в Німеччині якусь там премію отримав, але уточнювати мені лінь.
Книгу я вже якось починав читати, але закинув на 5ій сторінці – не пішло. Вирішив повернутися, бо таке вже не раз було, коли я закидав книгу а потім до неї вертався, і за другий раз прочитував без проблем. І на цей раз так само. Але десь біля сотої сторінки я такий почав думати, «це книга десятиліття бі бі сі? Шось не віриться. Не може бути. Ну шо тут такого, нічого не розумію. Таке відчуття трималося деякий час. Але потім я втягнувся, в’їхав у колію. Роздуплився. Прийняв правила гри, і тримався їх далі, реально отримуючи задоволення від читання. Коротше кажучи – підібрав ключ. Дарма що на середині книги.
Спершу здалося, що Жадан затарився пивом, всівся з ноутом біля відкритого вікна якогось спекотного літнього вечора, і почав бити пальцями по клавіатурі - не заморочуючись на лапки-тире-та-іншу-непотрібну-фігню, і лише відволікаючись однією рукою щоб перехилити банку холодного – згадуючи свою молодість, своїх коришів, дев’яності і постдев’яності. І я такий думаю - ну не знаю я, що там у дев’яностих було, не знайомо мені те все, тільки бувалі поймуть.
І якщо чесно, то я так нічого і не зрозумів. Якщо в книзі і був якийсь прихований сенс, міжряддя типу, і тому подібні речі, то вони зі мною, точніше я з ними розминувся (ті незначні «влучні думки», вкладені у вуста тих чи тих персонажів, не рахуються, бо вони є в кожній книзі, і в цій ні чим особливим не вирізняються). А от стиль, персонажі, образи, історії – сподобались. Особливе захоплення викликали описи і порівняння. Завдяки їм, я ще не дочитавши книгу зрозумів, що до Жадана я ще повернуся. Хтось якось сказав, що книга поетична – підписуюсь під цими словами. Таки так. І цей стиль я читав би, про що б там не було написано.
Скажу навіть, що коли зовсім нема що робити, то можна перечитати деякі уривки з книги, щоб посмакувати ті словесні солодощі.
P. S. Тааак, що таке імпресіонізм, я дізнався вже після прочитання). Думаю, підтягнувши матчастину можна буде повернутися до роману через кілька років і отримати зовсім інші враження. Впевнений ще кращі)
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*