Вона була легкою та приємною, не зважаючи на певні життєві випробування, непередбачувані обставини та неприємності, наповнена добром, радістю, любов'ю.
Джуже світла і тепла книга яка чіпляє і зігріває. Але я більшу частину книги чекала, коли ж станеться оте але що має зруйнувати ідилію і внести смуток, сльози і біль, адже це те що завжди є в таких історіях. І можливо це дивно, але я була рада, що я таки отримала ту ложку дьогтю в тій бочці меду, адже реальне життя не буває надто гладким.
Мені подобається мова авторки, проста, легка і зрозуміла. Подобається що авторка показує життя за кордоном, але тут власний вибір і саме це певно і дозволяє відчувати себе краще. Але і тут без прикрас і з усіма проблемами, невдачами та переломними моментами.
І хоча я не відчула того вау від книги, але мені було цікаво. Інколи потрібні такі історії для відпочинку, перезавантаження, щоб просто відволіктися і забути про те що хвилює
Мені сподобалась її любовна історія , це так щемко і прекрасно . Але і тут були проблеми , бо поруч завжди двоє малих хлопців , які не сприяють інтимному зближенню . А також різні культури , різний менталітет . Я відчула атмосферу і Вроцлава , і Львова. Два особливих міста в житті Віти , в яких я ніколи не була , але дуже б хотіла відвідати . Дуже крута книга для українців та навіть поляків , яка сподобається атмосферою цих двох країн . А також для людей , які йдуть до своєї мрії , важко , цілеспрямовано та впевнено , попри перешкоди .
P.S. Дід Віти просто мій кумир ♥️
Віта, мати одиначка, що в якийсь момент вирішує круто змінити своє життя і переїхати з Києва до Вроцлава. З собою вона бере маленького сина та вже дорослого дідуся - як підстраховку. Робота знайдена, дитина в садочку, друзі в наявності маються але от на особистому фронті цілковите затишшя. Адже коли ти оформлюєш марш кидок з роботи в садочок з садочка на винайману квартиру і назад, то важко десь в цьому забігу викроїти час на пошуки того самого. Але інколи твоя половинка сама знаходить тебе. І все що залишається це не спаскудити те, що доля скинула тобі на голову
Історія самотньої мами Віти, яка переїздить з Києва до Вроцлава, зі своїм сином, та дідусем.
І вкрай цікаво, спостерігати за її життям, хоча воно здебільшого і сповнено турботами за дитину, і в якому мало місця на себе. І тим паче на стосунки з чоловіками.
Але все ж таки, це і історія про кохання. Сам чоловік – обранець Віти Кароль мені не до вподоби, і їх стосунки місцями дивні, а його вчинки в напрямку їх стосунків місцями суперечливі. І, певно, для мене це все ж таки більше історія про віднаходження себе, свого коріння, власних орієнтирів у житті, аніж історія кохання. Хоча кохання проходить червоною лінією.
Думаю, що Віта впорається з усіма викликами, які на неї чигають.
Також сподобався стиль авторки, описи, це створювало атмосферу занурення у історію та її глибоке проживання разом із головною героїнею. А також книга викликала усмішку, легкість, з якою вирішуються проблеми. Цього не вистачає в реальному житті.