Починається книга з того, що мама головного героя відправляється у В`єтнам, де влаштовує інтерв`ю дівчатам на роль майбутньої нареченої своєму молодшому сину. Якщо хлопець не може знайти собі пару, то його мама гори переверне, але забезпечить себе онуками.
Ніхто з дівчат складної перевірки майбутньої свекрухи не пройшов. Але мила прибиральниця жінці в око впала.
І от тепер Есме летить на літо в Америку, щоб там завоювати серце незнайомого їй чоловіка.
Перша половина книги була дуже смішна, як обидві мами намагаються збагрити своїх дітей хоч у якийсь шлюб. Та і те, як головна героїня поводила себе у новому домі не могло не смішити, а особливо те, як головний герой тримав себе як міг, щоб не накинутися на Есме.
Потім книга уже стала більш романтичною і навіть драматичною. У минулому головного героя була певна подія, через яку він собі не дозволяє ні з ким зближатися.
Кінець був такий трішки наївний та в стилі романтичних комедій. Але мені було приємно, що усе в усіх владналося.
Авторка в обох книгах піднімає питання того, як складно людям з синдромом Асбергера знайти собі другу половинку, адже вони зовсім соціально непідготовлені до нашого складного життя.
І якщо я в "Коефіцієнті поцілунку" не прониклася ситуацією Стелли, то в цій книзі Кай був розкритий повністю. Над персонажем Кая авторка попрацювала краще.