Перші сто сторінок мені далися важко. Спочатку це була дорожня історія (а я страх як не люблю історії про подорожі), а потім головні герої сторінок 20 міняли пробите колесо - я ледь з глузду не зʼїхала.
Але, коли, нарешті, відбувся ось цей поворот сюжету, де головні герої застряють серед лісу, з їхнього будиночку на колесах виходити не можна, бо їх застрелять, звʼязку з зовнішнім світом немає.
У них є єдина можливість вижити - розповісти секрет, який хоче знати стрілок.
Але не зрозуміло, який це секрет, і хто його має сказати.
З цього моменту я не могла відірватися - усе було дуже напружено і непередбачувано.
У цій книзі є один з найбісячіших персонажів ever.
Я більше люблю такі історії дивитися у вигляді фільмів. Але, якщо цю історію екранізувати, то як завжди викинуть купу моментів.
Я не вгадала злочинця. Навіть не думала на цю людину.
Книгу дуже рекомендую.
І події тут відбуваються навесні, тому можна її відкласти на наступну весну.
Голлі Джексон уже стає моїм улюбленим автором підліткових трилерів.
Книга майстерно передає атмосферу безвиході та страху, змушуючи читача відчувати кожну хвилину напруги разом з героями. Це не просто історія про виживання, а справжня драма, де на перший план виходять людські цінності та відносини. Кожен з героїв проходить свій шлях, змінюючись і переосмислюючи своє місце в світі.
Роман підштовхує задуматися про те, що справжня сила полягає не лише в фізичній витривалості, але й у здатності знаходити надію навіть у найскладніші моменти. А це як раз те, що нам усім зараз потрібно!