Я дозволила тобі піти

Книга починається зі страшної події - маленького хлопчика збиває на смерть машина. Водій тікає з місця злочину.
Мама хлопчика в розпачі.
За розслідування береться детектив Рей Стівенс, який зі своєю командою докладають усіх зусиль, щоб знайти винуватця в смерті дитини.
Але проходять місяці, а зачіпок в справі так і немає.
Мати хлопчика зникла.

Паралельно читач спостерігає за життям Дженни, яка вирішує почати життя спочатку, забути про страшне минуле. Вона відправляється жити в маленьке містечко за сто кілометрів від Лондона, де їй зустрічаються хороші люди, які допомагають їй триматися на плаву.
Але минуле слідує за жінкою, і вона дуже боїться, що воно його все таки знайде.

Це історія, яка за личиною трилеру-детективу ховає щось більш страшне та моторошніше.

З середини книга змінює свій курс дуже несподівано і кардинально.
Я читала одне, а все виявилося не так.
Мені дуже сподобалося.

Але книгу прямо дуже тригерна.
Це історія про дуже страшні речі, про які в народі прийнято не говорити.
Але саме про це треба говорити, кричати, волати.

Читаючи пролог, я вже хотіла залишити цю книгу, бо історія загибелі п’ятирічного хлопчика була надто болючою. І з кожною сторінкою болю тільки додавалося. Проте я продовжила читати далі.

Головна героїня, Дженна, відчайдушно намагається втекти від свого минулого після трагічної аварії, яка зруйнувала її життя. Відчуваючи себе розгубленою, вона знаходить притулок у невеликій валлійській громаді, де намагається зібрати уламки свого існування і почати все заново. Її переслідують страх і горе, і спогади тягнуть її назад, змушуючи знову і знову стикатися з речами, які неможливо ігнорувати.

Слідчий Рей Стівенс і його команда наполегливо працюють, щоб добитися справедливості для матері, яка переживає найстрашніший кошмар усіх батьків - втрату дитини. Рей повністю занурюється в роботу, хоча має безліч проблем вдома. Він намагається знайти винного у загибелі хлопчика, який навіть не зупинився після того, що сталося.

Цей психологічний трилер захопив мене настільки, що я не могла відірватися від нього, поки не закінчила. Емоційний сюжет із крутим поворотом змусив моє серце підскочити, повністю змінивши динаміку історії.
Перша частина книги здалася мені трохи затягнутою і цілком передбачуваною, але було відчуття, що щось тут не так. Я передбачала різкий поворот сюжету, але мої здогадки виявилися зовсім неправильними. Авторка зуміла мене здивувати, ввести несподівану, але дуже важливу тему.
Це захоплива книга, яка читається на одному диханні. Хоч я й співпереживала головній героїні, боялася за неї та не засуджувала її, але по-справжньому зрозуміти її вчинків не змогла. Мабуть, тому, що сама ніколи не була в такій ситуації.