Я змішаю твою кров із вугіллям

Наприкінці 2016-го року Олександр Михед вирушає у подорож шістьма містами Донеччини та Луганщини, що нині відомі кожному з нас. 

Бахмут. 

Костянтинівка. 

Покровськ. 

Сіверськодонецьк. 

Лисичанськ. 

Добропілля.

Розкопуючи пласти історії, письменник розповідає дивовижну історію Сходу, приборкати який намагалися британські й бельгійські інвестори, імперські та радянські правителі. Проте найважливіше для автора — почути голоси місцевих жителів. 

І разом пошукати відповіді на запитання: якою ціною дається кожна тонна видобутого вугілля? Чи існує так звана «донбаська ідентичність»? Як одна з найстаріших черепах у світі пов’язана із заснуванням Донецька?  І якою ціною імперія перетворила степи Дикого поля на складову свого міфу? 

У книжці вміщено унікальні розмови з відомими письменниками, митцями, істориками, які народилися на Сході: Сергієм Жаданом, Алевтиною Кахідзе, Ігорем Козловським, Романом Мініним, Володимиром Рафєєнком та Оленою Стяжкіною. 

«Я змішаю твою кров із вугіллям» перекладена кількома мовами і стала класикою українського нонфікшну. 

Оповідь про втрачену історію, людей і міста. 

Свідчення про безмежну любов до своєї країни.  

Правопис імен та тексти анотацій не є остаточними і можуть змінюватися. Орієнтовні дати виходу книжки повідомлятимемо згодом у наших соціальних мережах.

Чому варто прочитати книжку «Я змішаю твою кров із вугіллям»?

• Один із найважливіших українських нонфікшнів. Літературний репортаж, який став одним із ключових текстів  для осмислення українського Сходу та війни після 2014 року. 
• Книжка, яку читають далеко за межами України. «Я змішаю твою кров із вугіллям» перекладена низкою мов та стала одним із текстів, через які світ відкриває для себе історію та складність українського Сходу. 
• У книзі вміщені розмови з письменниками, митцями й істориками, народженими на Сході. Серед співрозмовників: Сергій Жадан, Алевтина Кахідзе, Ігор Козловський, Роман Мінін, Володимир Рафєєнко та Олена Стяжкіна. 
• Автор показує Донеччину та Луганщину, як багатоголосий регіон із власними легендами, пам’яттю, культурою та людьми. 
• Документ світу, який поступово знищують. Олександр Михед зафіксував міста, людей і голоси Донеччини та Луганщини до повномасштабного вторгнення

Про автора:

Олександр Михед — український письменник. Автор 10 книжок. Книги та вибрані тексти перекладені понад 10 мовами. Учасник літературних резиденцій у Фінляндії, Латвії, Ісландії, США, Франції, а також віртуальної резиденції в Оксфордському університеті. Тексти публікувалися в The Financial Times, Frankfurter Allgemeine Zeitung і The Guardian. Лауреат Премії імені Юрія Шевельова. Член Українського ПЕН. 

Цитати з книжки

— Що таке Бахмут? 

— Це буферна зона. 

— Між чим і чим? 

— Між ними і нами.   

 

Хто прийде по вугілля, той від вугілля й поляже.

Війна показала мені речі в моєму розумінні очевидні, але не пов’язані саме з Донбасом. Щось мені підказує, що всі ці штуки доволі універсальні для всього нашого українського суспільства. Це тотальна безпорадність звичайного громадянина перед інформацією, маніпуляцією, пропагандою. Беззахисність і тотальна відкритість.

Після щоденного відвідування краєзнавчих музеїв, коли з окремих наративів «історії нашого краю» складається об’ємніша картина воєн, революцій, переділів, знущань, крові, винищення, у скронях починає пульсувати лише одна думка: горіть у пеклі.

Чи можна дібрати кращу метафору, щоб описати, чим є війна? Життя зі снарядом. Коли твоє життя не належить тобі. І дивлячись на небеса, розводиш руками: «Прилетіло».