«Історія ближче ніж здається.
Історія ще може здетонувати.»
Автор у складі команди проєкту «Метамісто: Схід» подорожує містами Донецької та Луганської областей, спілкується з жителями, бере інтерв’ю у відомих людей, родом звідти, та розповідає про свій досвід створення культурних просторів на Сході України.
Книжка побудована цікаво. Олександр Михед описує кожен свій приїзд на схід та повернення до Києва у такому порядку, як це відбувалось. Цитати з розмов із жителями чергуються з більшими інтерв’ю. Потім мова йде про мистецькі проєкти, створені для місцевих з використанням міфологеми кожного міста, про їхнє народження та подальшу долю.
Автор у свій спосіб описує багато болючих тем. Йде мова про факти з історії міст (чи їх сприйняття місцевими); відомих непізнаних героїв; ідеалізовану радянщину; статусність та небезпечність шахтарської професії; сучасний можливий занепад.
Книжка для мене цінна. Я розумію її. Хоча не бралась би узагальнювати. Не потрібно сприймати індивідуальний досвід як щось, що характеризує усіх. Проте варто замислитись над тим, що цей індивідуальний досвід насправді може бути однаковим для більшості, що і формує колективну динаміку.
Пізнання українського Сходу починається з того, що його потрібно почути. А особливо відповідь на питання «чому?».