Ядерне безумство. Історія Карибської кризи
«Ядерне безумство. Історія Карибської кризи» Сергія Плохія — документальне дослідження протистояння, яке восени 1962 року виникло через розміщення радянських ракет на Кубі. Історик простежує, що знали Джон Кеннеді, Микита Хрущов і Фідель Кастро, коли ухвалювали свої рішення, та як ці рішення виконували військові. Поряд із переговорами у Вашингтоні й Москві автор показує підготовку позицій на Кубі, польоти літаків-розвідників і зіткнення на морі, де учасникам доводилося діяти з неповними відомостями.
Ракети на Кубі й рішення Кеннеді, Хрущова та Кастро
Плохій починає зіставляти позиції сторін ще на етапі підготовки операції. Радянські підрозділи повинні були доставити обладнання на Кубу й приховати роботи на місці. Американська розвідка тим часом намагалася встановити, що саме будується і наскільки швидко об’єкти можуть запрацювати. Знімки з літаків U-2 змінили те, на чому ґрунтувалися розмови у Вашингтоні. У книжці видно, як один і той самий факт — поява ракетних позицій — набував різної ваги для людей, які знали про них від початку, і тих, хто мусив оцінити загрозу за фотографіями.
Кубинське керівництво мало власні причини остерігатися американського вторгнення та власні уявлення про допустимий ризик. Плохій окремо розглядає позицію Кастро поряд з обміном повідомленнями між двома наддержавами. Зіставлення цих поглядів допомагає зрозуміти, чому рішення, яке в одній столиці вважали запобіжним заходом, в іншій сприймали як підготовку до нападу. Важить і час, за який кожна сторона могла передати повідомлення й отримати відповідь.
Підводний човен Б-59 та архіви Карибської кризи
Один із морських епізодів стосується радянського підводного човна Б-59, який мав на борту ядерну торпеду. Зіткнення з американськими кораблями показує, як відрізнялися обставини військових на місці від картини, доступної керівникам держав. Сигнали, які одна сторона використовувала, щоб змусити човен спливти, екіпаж мав тлумачити за обмеженого зв’язку й уявлень про те, що відбувається на поверхні. Для Плохія це приклад того, чому дипломатичний контроль над кризою залежав від дій людей, які не знали всіх намірів своїх командирів.
Автор відтворює події за матеріалами з різних країн, включно з документами радянських спецслужб, доступними в українських архівах. Тому окремі рішення можна розглянути з перспективи тих, хто їх ухвалював, і тих, кому доручили їх виконати. Книжка підійде читачам історії Холодної війни, яким цікаві механізми ескалації та межі військового зв’язку. Плохій показує ці питання через послідовність дій — розвідку, підготовку позицій, морське протистояння й переговори.
Безперечно, одна з найважливіших книжок, написаних про Карибську кризу й міжнародні відносини XX століття,
Плохій ділиться невідомими подробицями Карибської кризи. Прочитавши цю книжку, ви обов'язково згадаєте про небезпеки, що виникли через потенційне ядерне протистояння Пакистану, Індії, Китаю, Північної Кореї та Сполучених Штатів.