Як виховати найщасливіших дітей у світі

Чи можете ви виховати свою дитину доброю дорослою людиною? Принаймні остерігайтеся налякати її і завдати болю.

Щоб вирости дорослою людиною зі здоровою самооцінкою, дитині потрібні тільки любов і межі. А всі батьки хочуть для своєї дитини найкращого, але в метушні повсякденного життя буває важко врахувати точку зору дитини та її потреби.

Дитина щодня вчиться бути людиною. Багато емоцій і ситуацій здаються їй дивними й несподіваними, а на навчання впливають стадії розвитку, темперамент дитини і приклади з оточення. Найважливішою залишається взаємодія між дорослими і дитиною.

Кайя Пуура представляє спостереження за світом дитини через повсякденні приклади. Книжка дає поживу для повсякденного життя, допомагає батькам помітити риси власної поведінки і показує, як діяти по-іншому у складних ситуаціях. Щоб вирости щасливими дорослими, діти потребують любові та кордонів, розвитку емоційного інтелекту та вдячності.

Комфортна доросла людина має здорову самооцінку, приймає себе та інших, діє відповідно до своїх уявлень і цінностей, послідовна і намагається конструктивно вирішувати конфлікти. Усе, що для цього потрібно — слухати, підтримувати і заохочувати.

Чому варто прочитати книжку «Як виховати найщасливіших дітей у світі»?

• Містить практичні приклади і рекомендації зі зміцнення емоційних навичок і сімейної взаємодії.
• Допоможе батькам зростити дітей щасливими та готовими до соціальних контактів зі світом.
• Корисний посібник, який стане допомогою у формуванні системи виховання немовлят і дітей молодшого віку.
• Книжку опубліковано за фінансової підтримки FILI — Finnish Literature Exchange.

Про авторку:

Кайя Пуура — професорка дитячої психіатрії в Тамперському університеті  та головна лікарка в Університетській лікарні Тампере у Фінляндії. Експертка із розвитку і ментального здоров'я дітей раннього віку.

Цитати:

Про емоції:

У дитинстві вираження емоцій яскравіше і сильніше, ніж у дорослому віці. Через це дитина, щоб заспокоїтись, потребує, аби дорослий узяв її на руки. Коли маля разом із батьками вправляється в керуванні емоціями та поведінкою в безпечному середовищі, ці навички потроху засвоюються.

У дорослому віці ми переважно справляємося з емоціями на самоті, хоча й тоді розділена з іншими радість — це подвійна радість, а розділене горе — лише половина горя. Тож ми суттєво виграємо, коли ділимося емоціями з близькими людьми.

Про достатньо хороше батьківство:

Ідеться про достатньо хороше батьківство, в якому батьки можуть задовольняти потреби своєї дитини так добре, що це уможливлює її звичайний розвиток. Воно включає періодичні катастрофічні ранки й погані моменти, якщо комунікація між батьками та дитиною переважно тепла, позитивна й підтримуюча. У багатьох сім’ях є всі ознаки достатньо хорошого батьківства, хоча часто на думку спадають саме ті складні ситуації, які хотілося б, щоб розгорталися по-іншому.

Про темперамент:

Іноді батькам буває складно виявляти до дитини тепло й терплячість тоді, коли її риси та темперамент надто схожі на їхні. Батьки можуть упізнавати в дитині саме ті риси, які не приймають у собі. З іншого боку, вони можуть пригадати, як якась риса завдавала їм труднощів у їхньому власному дитинстві, й не захотіти, щоб їхній дитині довелося пережити такий самий досвід. Обидві думки можуть призвести до того, що батьки спробують викорінити в дитини цю рису, й маля відчує, що його не приймають таким, яким воно є.