Історія ведеться від двох персонажів, Ізабо та Натаніеля. Цих двох доля скинула з неба і зіштовхнула у воду як у бурхливе море почуттів. Кохання з першого погляду чи емоційна залежність через пережите? Щоб там не було, але ці стосунки робили їх максимально щасливими і нещасними водночас. Емоційний фон зашкалював. Це була ходьба на грані емоцій, відчуттів та переживань.
У книзі дві часові лінії які авторка чергує, чим ствоє ще більшу напругу, бажання прочитати швидше щоб уже дізнатися що ж таки сталося в кожній з них. Персонажі розкриваються поступово, а історія набирає барв з кожною новою сторінкою.
Особисто мені більше імпонує Натаніель. Як чоловік він впевнений і сміливий, з фантастичним тілом, цілеспрямований. Але почуття стають його слабкістю і він легко ризикує своїм життям охороняючи Ізабо в гарячій точці.
Місце подій додає гостроти і напруги. Тут життя ціннується куди більше адже шанс загинути аж надто високий. І тут в мене питання до Ізабо, яка вперто не виконувала те що їй кажуть і ризикувала життям, і не лише своїм.
Але і Ізабо цікава особистісь, з своїми комплексами та страхами, з непростими відносинами з батьками. Але її позиція щодо вибору чоловіка мене вразила, негативно. Я не люблю перебіжчиць від одного до іншого і не розумію повернення до колишнього, особливо коли він вибір не дівчини а її батьків, хоча й не засуджую.
Події розвиваються стрімко, плюс часовий пінг понг, постійна небезпека життя підвищує градус емоцій та впливає на рішення персонажів. Що не може не радувати і робить читання книги легким та швидким.
Кожен її одиночний роман - це стріла в сердечко. Цей не став винятком теж. Цікава, захоплююча історія з абсолютно закрученим сюжетом і дуже неочікуваними поворотами.
Головна героїня Іззі - відважна, смілива, добра. Нейт - брутальний, сильний і тотальний грін флег, добре написаний жінкою. Все, як ми любимо. Їх хімія, стосунки, емоційний накал - вау! Присутній також любовний трикутник, а я дуже люблю цей троп у книжках.
Звісно, як і всі романи Яррос, книга зачіпає військову тему, власне і події розгортаються часково під час воєнних дій. Саме це є тригером для українського читача, тому перед прочитанням раджу зважати на це також.
Було досить "смішно", що я, не читаючи аннотацію, почала читати цю книгу сидячи в літаку, і на перших сторінках стається авіатроща. Тому, хто боїться літати або має тривожність у такому виді транспорту - раджу звернути увагу на це)