Кохання до цієї книги виникло з першого погляду. Підсвідомо я вже нею захоплювалась. Такі емоції виникли завдяки чудовому оформленню (дякую видавництву ЩОС). Куди подітись? Я лише людина, зустрічаю за обкладинкою. Зачепила мене й сама назва книги. Якщо зі світу зникнуть коти. Над цим я думала як над новою реальністю і як над запитанням. Не читаючи я вже почала думати над книгою, уявляла, щоб я написала замість автора і, що хотіла б цим сказати.
І от я прочитала. Сказати, що я в захваті, це нічого не сказати. Це одна з тих крихітних книжок, читання якої займає декілька годин, а шлейф думок буде з тобою на довго. Закривши книгу є тільки відчуття, як же насичено, концентровано, багато різного сюди покладено. Як чуттєво описано, прості думки торкаються глибини душі.
Питання головного героя до тебе змусять замислитись над власним життям.
Тут про те, на що наважишся заради життя. Про те, що важливо. Про рамки та свободу. Про кохання, батьків та дружб. Про важливість моменту. Про згаяні можливості там мрії. Про пам'ять та тепло. Про існування та життя.
Від щирого серця рекомендую прочитати цю крихітку, приділити час цій історії. Відчуваю, ви не зможете залишитись байдужими.
Видавництво Ще Одну сторінку
Неймовірно зворушлива, глибока, трохи філософська і рефлексійна мала проза, що втрапила мені у саме серце. Оповідання японського письменника про життя та смерть, самотність та любов, сімʼю та цінність спогадів ну і звісно про котиків, що є не просто хатніми тваринами, а справжніми друзями й символом найдорожчого. Сумна але добра, меланхолійна але тепла, тиха але кумедна історія, що довела мене до сліз але залишила по собі відчуття ніжних обіймів.
30-річний листоноша дізнається що має пухлину мозку й жити йому залишилося лічені дні. Вдома на нього чекає не лише кіт Капуста але й Диявол, що спокушає пропозицією- продовжити життя але звісно з платнею - за кожен додатковий день він має дозволити стерти щось з Землі…угоду укладено й герой спочатку думає, що завдання просте, адже у людства є стільки непотрібних речей… зникають телефони, фільми, годинники… і з кожним стиранням чоловік занурюється у спогади дитинства, переосмислює своє буття, втрати та помилки…аж поки черга не доходить до котів… Капуста був йому найріднішим другом впродовж останніх років, тому постає питання - чи варто дозволити котам зникнути….
Ця книга смакує як міцний чорний чай без цукру - трішки гірчить але зігріває й наповнює. Розумію що лише весна, але певен що роман увійде у найкраще прочитане у цьому році. Рекомендую кожному, навіть якщо у вас немає домашнього улюбленця, а якщо виаи повезло бути власником котощастя то читати просто необхідно!
Моя оцінка 10+/10
Окреме задоволення від українського видання- дуже красиве!
«Є речі, яких неможливо уникнути, як і смерті. І однією з них є життя»(с)
«Як і з часом, у котячому світі, можливо, немає такого поняття як «самотність». Є тільки «час коли я один» і час «коли я не один». Можливо, самотність — це людське поняття. Але дивлячись на мамину усмішку, я думаю: самотність існує. Бо тільки через неї люди розуміють, що таке любов.»(с)