Раз на 12 років мешканці Ханаана починають своє життя з чистого аркуша. Вони проходять через Забуття і єдине, що пов’язує їх з їхнім минулим є їхні книги, особисті щоденники. Проте дехто обирає почати не просто з нового аркуша, а взагалі нове життя, оскільки в книгах теоретично можна написати все що завгодно, усі все одно не пам’ятатимуть і сприймуть за чисту правду. Проте Надя пам’ятає все. Зокрема і те, що це не її книга і її батько живий, і що у людей спеціально відбирають книги. І коли вона знаходить щось, що, на її думку, має побороти Забуття, чи скористається вона шансом?
Влитися в роман доволі легко, там нескладна побудова світу, дозовано пояснюються правила існування цього міста, а читача знайомлять з героями поступово.
Я боялась, що їхній з Ґреєм роман усе зіпсує, але ні, він лише трошки підняв ставки та допомагав рухати сюжет, оскільки Надя дуже замкнена в собі людина, що мало взаємодіє з усіма навколо, тож без нього вона б і на половину того, що зробила, не наважилась б
До речі, щодо згаданого в анотації “кривавого хаосу Забуття” не вірте, там не настільки все детально описується, щоб боятися, остерігатися або ставити тригер ворнінги, там все дуже обережно розказується і натяками (окей, пару сцен є, але в них не все так страшно).
Кінцівка мені здалась доволі типовою для такого сеттингу (можливо ще й тому, що я останнім часом прочитала/подивилась декілька історій з таким сюжетним поворотом)
Мені здається було б непогано зробити якусь більш привабливу та більш яскраву обкладинку, щоб більше людей зацікавилось книжкою, бо у мене помилково склались не найвищі очікування щодо історії саме через її обкладинку.