Зачаровані музиканти

Містична подорож до розуміння себе й вічні питання про сенс життя і його цінності

У «Зачарованих музикантах» розгортається захоплива історія про Матвія Домницького, шляхтича-спадкоємця, чия доля за одну ніч змінюється до невпізнаваності. Після зустрічі з таємничою жінкою, яка заволоділа його серцем, — Прекрасною Пані — Матвій стає блукаючим духом, одержимим своїми почуттями. Це потрясіння не лише впливає на його життя, а й невблаганно змінює долю всього роду Домницьких та тих, хто з ним пов’язаний. 

У романі переплітаються елементи давніх міфів та легенд, створюючи атмосферу магії та містики й водночас занурюючи в українське середньовіччя. Вишукано поєднуючи фольклорні мотиви з реаліями того часу, авторка конструює історію, де кохання і магія сплітаються у непередбачуваний сюжет. Оповідь вражає не лише глибиною персонажів, а й атмосферою загадковості, що пронизує весь твір. Через образи музикантів, які стають символами й чарівниками, письменниця створює неповторну картину української культури й духовності. У центрі сюжету не лише історія про кохання, а й про зв’язок між світами, де людське і потойбічне навіки переплітаються.

Чому варто прочитати книжку «Зачаровані музиканти»?

• Химерний світ і незвідані таємниці книжки, яка вперше була видана у 2010 році.
• Роман-феєрія, що розкриває важливість стосунків між людиною і природою.
• Переплетення мандрівних сюжетів стародавніх міфів і легенд та середньовічної української атмосфери.
• Історія, сповнена одержимості, людського невідання й справедливості.
• Сподобається шанувальникам творчості Галини Пагутяк та сучасної української прози.

Про авторку:

Галина Пагутяк – українська письменниця.Галина народилася на Львівщині. Має філологічну освіту, яку вона отримала в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка. Першим опублікованим твором Галини стала повість «Діти», опублікована в журналі «Дніпро». Станом на зараз Галина є авторкою понад двадцяти книжок, була двічі була лауреаткою літературної премії «Портал», у 2008 році здобула премію «Айстра», а через два роки – Шевченківську премію.