Видавництво Жорж
Книга що прогриміла на весь читацький світ нарешті дійшла і до мене і встигла в останній вагон 2025 року.
Не схожий ні на який інший сюрреалістичний роман з елементами чорного гумору, боді-горору, трилеру та психологічної драми.
Сюжет розповідає про Саманту, похмуру, невпевнену у собі студентку мистецької академії що заздрить та зневажає групу багатеньких дівчат, що звуть себе «Зайчиками». Вони відкриті, щасливі та успішні… повна протилежність героїні. Та одного разу дівчина отримує запрошення на таємну вечірку до зайчиків. Вона вирішує відвідати подію але не знає що та кардинально змінить її життя.
Саманта починає здогадуватися що потрапила до дивного літературного культу що впливає на особистість та навіть реальність… чи прийме вона нову дійсність чи спробує врятувати свій власний світ?
Це химерний твір що водночас лякає, смішить й змушує замислитися про письменництво, дружбу та самоідентичність. Авторка розмиває межі між маренням та реальністю й плутає читача у своєму моторошному лабіринті фантазії.
Якщо ви любите нетрадиційну літературу а також сюрреалістичні сюжети - то «Зайчик» вам неодмінно сподобається! Отримав задоволення!
Моя оцінка 9,5/10
«Зайчик» — це роман про письменництво, а такі історії я особливо люблю. Тут показано, як творчість може бути і спасінням, і пасткою, як вигадка стирає межу з реальністю. Але насамперед це книга про самотність — ту, що тихо роз’їдає зсередини, навіть коли навколо люди.
Сюжет зриває дах: дивний, тривожний, непередбачуваний. Мона Авад пише так, що неможливо відірватися — її стиль оригінальний, живий, зовсім не схожий на те, що я читала раніше. «Зайчик» — це досвід, після якого інші книги можуть здатися простими і тьмяними. Книга гіпнотична і незбагненна. Рекомендую!
Тут немає чіткого сюжету, немає зрозумілих подій, усе дуже психоделічне, тривожне, але саме це робить книгу особливою. Вона ніби затягує тебе в сон чи кошмар, і ти не можеш відірватися. Часом було важко розуміти, що реально, а що ні, але це тільки додавало інтересу.
Я розумію, чому комусь не сподобається - якщо ви шукаєте логічну історію або хочете «звичайного» читання, то, мабуть, ця книга не для вас. Але якщо любите експерименти, дивну атмосферу й щось справді інше - дуже раджу
Для мене «Зайчик» – це поєднання іронії, сатири та хорору. Чорна комедія про світ заможних і нерозлучних студентів магістерської програми з літератури.
Темна. Недомовлена. Грайлива.
Психоделічна історія, у якій межа між реальністю та фантазією зникає.
Книга залишає терпкий посмак незрозумілих емоцій. Наче гортаєш чорну сторінку за сторінкою, намагаючись осягнути, про що йде мова. А на пальцях залишаються чорні сліди.
Провокаційна. Хаотична. Напружена. Саме з таким відчуттям я завершила читання «Зайчика». У голові – заплутані думки. І жодні поради тут не потрібні. Варто самостійно ознайомитися з книгою пані Авад і скласти власну думку про те, наскільки він геніальний.