Але після смерті його старого господаря, маєток купує багатій, для якого і маєток, і дворецький Стівенс - це привід похизуватися перед друзями. Тоді як для самого Стівенса - маєток і його благополуччя це усе його життя.
Читач супроводжує головного героя у його подорожі до своєї старої знайомої. І паралельно ми дізнаємося про те, як вони удвох працювали на лорда Дарлінгтона.
Коли починаєш читати роман, то зовсім не думаєш у що це все у результаті виллється. Читаючи книгу у мене постійно виникала лише одна думка - невже чоловіки такі тупі? Чи головний герой унікальний екземпляр? Я до останнього вірила, що він одумається, усе зрозуміє. Але він просто товстолобий бовдур.
Моє перше знайомство з автором не задалося. Чомусь його книга "Не відпускай мене" не дуже вразила мене. Але ця книга мені у автора більше сподобалася. Я прониклася історією, та приємно провела час з книгою.
Залюбки продовжу і далі знайомитися з творчістю автора.