Залишся, якщо кохаєш...

Не сподівайтеся, що це буде легка історія кохання! У романі є багато поворотів, яких ви не очікували. Минуле не можна виключати, для мене цей роман чудово проілюстрував наслідки насильства, як не можна чарівним чином залишити біль і спогади позаду. Дуже важливо бачити ці наслідки. Роман продовжується там, де закінчився попередній, після випадкової зустрічі.
Я відчуваю, що перший роман мав на мене інший емоційний вплив, він був більш болючим, його було важче переварити. Цього разу теж були несамовиті моменти, і я так хвилювався за сім'ю Атласа, але водночас я танув в калюжі, читаючи про їхнє кохання, це було так добре, що я б почав читати роман знову в будь-який час. Взагалі, я люблю старі щоденникові уривки та листи в романах, а тут авторка просто засипала мене ними.
Стиль написання дуже хороший, мені дуже подобається переклад, читається швидко.
Загалом, для мене цей роман був подарунком, нагородою, і я насолоджувався кожною його миттю, дуже дякую, рекомендую всім спробувати, можна навіть знайомитися з авторкою з цієї історії.

Я так чекав цю книгу. Я одразу ж побіг додому і прочитав її повністю у вечір. "Покинь, якщо кохаєш" - була набагато краща і я залюбки переймався Лілі і Атласом. На жаль, я так знудився і залишився під поганими враженням від цієї книги.

На початку я був в захваті. Я повернувся до моїх улюблених персонажів і відразу ж потрапив у світ Атласа. На жаль, цей захват відбувся і я відчував лише нудьгу. Романтика виглядала простою і нудною, бо не було ніяких протистоянь або конфліктів, які б насправді тримали їх окремо. Мені дуже подобалася сюжетна лінія з Джошем, і мій улюблений персонаж - Тео, але мені здалося, що ми мало бачили їх. Я б хотів глибше розглянути сюжетну лінію з Джошем і просто більше Тео у книзі. Мені здалося, що ми мали деякі побічні сюжети, які були згладжені і не отримали достатньо часу. І ми навіть не бачили нічого такого в майбутнє Лілі і Атласа. Ця книга відбувалася безпосередньо після закінчення першої книги, і ми не дізналися нічого за цим. Ми не бачимо ніякого майбутнього? Тільки їхні спроби пристосуватися до того, що вони разом?

Загалом, в цій книзі просто не було серця, а сюжет виглядав заштампованим і банальним. Тут не було романтики, протистоянь і того різного враження, яке я звик отримувати від Коллін. Було приємно побачити моїх улюблених персонажів, але це просто залишило мене трохи розчарованим.