Відгуки і рецензії читачів
07.04.2025
Сем і Седі вперше випадково зустрічаються в кінці 1980-х років, будучи дітьми в лікарні, де Седі відвідує свою сестру, а Сем перебуває на реабілітації після автокатастрофи. Випадкова зустріч з'єднає їх життя на довгі роки. Три десятиліття геніальності, творчості, дружби, любові, ревнощів, образ, нерозуміння та багато іншого.
Однак незмінним у їхньому житті залишається любов і бажання грати і винаходити відеоігри.
Для досягнення величезних успіхів необхідно пройти багато випробувань і навіть десь, можливо, «зламатися». А любов не обов'язково повинна бути романтичною, щоб тривати все життя.
Цей роман — сучасний погляд на вічні теми.
Історія про переосмислення, нескінченність і можливість іншого життя, а також суворе нагадування про те, що життя складне, заплутане, хворобливе і часом нестерпне, але воно таке, яким Ми його робимо. Незважаючи на те, що гра життя іноді стає жорстокою, людина сама вирішує, як їй вчинити, тому що, врешті-решт, немає ні правил, ні переможців. Просто любов, просто дружба, які стають міцнішими, завдяки готовності прощати.
Дуже незвичайний роман. Сподобалося. Написати щось настільки метафоричне, як процес створення відеоігор, з такою глибокою лірикою — завдання не з легких. Важко (особливо людині, далекій від ігрової індустрії) сприймати технічну термінологію, при цьому легко (особливо людині з хорошою уявою) перенестися в уявний світ настільки великий, що в якийсь момент можна побачити себе в грі, яку створювали Сем і Седі.
Однак незмінним у їхньому житті залишається любов і бажання грати і винаходити відеоігри.
Для досягнення величезних успіхів необхідно пройти багато випробувань і навіть десь, можливо, «зламатися». А любов не обов'язково повинна бути романтичною, щоб тривати все життя.
Цей роман — сучасний погляд на вічні теми.
Історія про переосмислення, нескінченність і можливість іншого життя, а також суворе нагадування про те, що життя складне, заплутане, хворобливе і часом нестерпне, але воно таке, яким Ми його робимо. Незважаючи на те, що гра життя іноді стає жорстокою, людина сама вирішує, як їй вчинити, тому що, врешті-решт, немає ні правил, ні переможців. Просто любов, просто дружба, які стають міцнішими, завдяки готовності прощати.
Дуже незвичайний роман. Сподобалося. Написати щось настільки метафоричне, як процес створення відеоігор, з такою глибокою лірикою — завдання не з легких. Важко (особливо людині, далекій від ігрової індустрії) сприймати технічну термінологію, при цьому легко (особливо людині з хорошою уявою) перенестися в уявний світ настільки великий, що в якийсь момент можна побачити себе в грі, яку створювали Сем і Седі.
27.03.2025
Було відчуття, що ця книжка ніколи не закінчиться, в поганому значенні. Розповідь про стартапи відеоігор та про друзів, які вирішили для цього об'єднатись після 6 років сварки. Два часові проміжки - дитинство двох друзів, Сем потрапив в лікарню через серйозну аварію, та Сейді, що знаходиться в лікарні для підтримки своєї сестри, хворої на рак. Вони ніби товаришують, але Сейді робить дуже не гарну річ по відношенню до Сема, про що він дізнається, і їх дружба переривається. Через 6 років вони випадково зустрічаються в метро і їхня дружба воскресає, не зважаючи на всі образи. Друзі створюють цікаву і згодом дуже популярну відеогру та самі стають популярні, на цьому їх співпраця не закінчується, але відгук буде без спойлерів. Щодо романтичних відносин - мені все стало зрозуміло ще на початку книжки, тому вона для мене посередня. Сейді якась неврівожена, не цінує себе і має низьку самооцінку, романтичні зв'язки, які вона мала - були не здорові, а Сем же дуже м'який і намагається всім догодити, в нього класні і цікаві ідеї, він міг би набагато краще себе реалізувати якби також мав більший рівень самооцінки та більше піклувався про себе. Якихось позитивних емоцій книжка не викликала взагалі, можливо, бо я не люблю комп'ютерні ігри.
20.03.2025
Я натрапила на книжку "Завтра, завтра, завтра" Ґабріель Зевін через відгуки усіх, мабуть, книжкових каналів, на які я підписана. Комп’ютерні ігри це не зовсім моя тема, але відгуки були схвальні й хвалили вони не тільки цю частину історії.
Мені вона теж дуууже сподобалася. Уся ця книжка, без поділу на різні сюжетні лінії. Тут справді класно описано як створюються ігри – і технічно, і сама ідея, і малювання, й робота з «бета-рідерами», не знаю як правильно назвати цих людей в гейм-індустрії) Навіть якщо ви не граєте і взагалі мало що чули про це – буде цікаво. І про еволюцію індустрії теж, бо діти 90-х, хоч одним вухом та й чули про приставки або навіть ходили в якийсь клуб дивитися як старші сусідські діти грають в якісь «доганялки» чи «стрілялки».
Мені сподобалася історія стосунків Сема, Сейді, а потім і Маркуса. Вся їхня дружба описана дуже по-справжньому, як на них впливала сім’я та здоров’я, оточення в якому вони перебували в конкретний момент часу. В цій історії видно як вони ростуть, як змінюються, чому роблять певні речі і як їхні вчинки впливають і на них трьох, і на їхню роботу.
Крім ігор та стосунків в книзі порушуються різні інші питання – трудоголізм, расизм, проживання втрати та багато іншого, глибше чи поверхнево.
Для мене це була перша книжка авторки, від якої я була в захваті. Потім я купила англійською «Славетне життя Ей-Джея Фікрі». І після прочитання другої книжки – скупила інші, які змогла знайти: «Young Jane Young» та «Elsewhere». Сподіваюся вони будуть не гірші)
Мені вона теж дуууже сподобалася. Уся ця книжка, без поділу на різні сюжетні лінії. Тут справді класно описано як створюються ігри – і технічно, і сама ідея, і малювання, й робота з «бета-рідерами», не знаю як правильно назвати цих людей в гейм-індустрії) Навіть якщо ви не граєте і взагалі мало що чули про це – буде цікаво. І про еволюцію індустрії теж, бо діти 90-х, хоч одним вухом та й чули про приставки або навіть ходили в якийсь клуб дивитися як старші сусідські діти грають в якісь «доганялки» чи «стрілялки».
Мені сподобалася історія стосунків Сема, Сейді, а потім і Маркуса. Вся їхня дружба описана дуже по-справжньому, як на них впливала сім’я та здоров’я, оточення в якому вони перебували в конкретний момент часу. В цій історії видно як вони ростуть, як змінюються, чому роблять певні речі і як їхні вчинки впливають і на них трьох, і на їхню роботу.
Крім ігор та стосунків в книзі порушуються різні інші питання – трудоголізм, расизм, проживання втрати та багато іншого, глибше чи поверхнево.
Для мене це була перша книжка авторки, від якої я була в захваті. Потім я купила англійською «Славетне життя Ей-Джея Фікрі». І після прочитання другої книжки – скупила інші, які змогла знайти: «Young Jane Young» та «Elsewhere». Сподіваюся вони будуть не гірші)
24.06.2024
Коли вже майже всі мої знайомі прочитали цю книжку, то нарешті і я до неї дійшла.
Чому мені сподобався цей роман? В ньому гарно прописаний сюжет про дружбу, кохання, етапи дорослішання, внутрішні зміни, переживання та втрати, про любов до того, чим займаєшся. А враховуючи контекст зовнішніх подій:
- атмосфера США кінця 90-х і початку 2000-х
- період трансформацій в культурі гендерну
- початок технологічного прогресу, який прослідковується в еволюції індустрії ігор,
сюжет стає повністю довершеним.
Піднято проблематику інклюзії, расизму та аб’юзу в стосунках.
Книга дуже багатогранна, є про що подумати і над чим замислитись. Тому моя щира рекомендація.
Чому мені сподобався цей роман? В ньому гарно прописаний сюжет про дружбу, кохання, етапи дорослішання, внутрішні зміни, переживання та втрати, про любов до того, чим займаєшся. А враховуючи контекст зовнішніх подій:
- атмосфера США кінця 90-х і початку 2000-х
- період трансформацій в культурі гендерну
- початок технологічного прогресу, який прослідковується в еволюції індустрії ігор,
сюжет стає повністю довершеним.
Піднято проблематику інклюзії, расизму та аб’юзу в стосунках.
Книга дуже багатогранна, є про що подумати і над чим замислитись. Тому моя щира рекомендація.
15.03.2024
Завтра, завтра, завтра - Ґабріель Зевін. Попередня книга авторки - Славетне життя Ей-Джея Фікрі - мені дуже сподоблась. Тому і цю вирішила читати теж. Ці книги обєднує стиль письма і якась атмосфера спокою. Хоча, в обидвох, події відбуваються місцями досить трагичіні. Але те, як це описано викликає більше світлий сум чим розпач. Завтра - це книга про життя, про становлення себе, про пошук, про дружбу, кохання, про те щоб продовжувати жити навіть тоді коли здається, що жити і немає нащо. Так, це не є стандартна історія кохання з банальними тропами. Але цим вона більше схожа на справжнє життя. Герої мають свої проблеми, вони як і більшість гіків є інтровертами, яким важко доносити свої почуття і в принципі відкриватись, тому декому і здаються дивними. Але, насправді, таких людей набагато більше ніж здається світу екстравертів
Сем, Сейді і Маркус студенти технологічних університетів, що мають перед собою відкриті всі дороги та позаду персональні травми. Ідея створити компютерну гру, перевертає весь їх світ. Правда у всіх були свої причини - хтось хотів грошей та слави. Хтось довести собі та колишньому, що вона може. Комусь було просто весело і тепло в колі друзів. Але чи витримає така концепція випробуваня часом? І чи взагалі то добра ідея йти з друзями в бізнес маючи від них таємниці?
Сем, Сейді і Маркус студенти технологічних університетів, що мають перед собою відкриті всі дороги та позаду персональні травми. Ідея створити компютерну гру, перевертає весь їх світ. Правда у всіх були свої причини - хтось хотів грошей та слави. Хтось довести собі та колишньому, що вона може. Комусь було просто весело і тепло в колі друзів. Але чи витримає така концепція випробуваня часом? І чи взагалі то добра ідея йти з друзями в бізнес маючи від них таємниці?
06.02.2024
Вагалася, чи читати "Завтра, завтра, завтра", бо я не граю та не цікавлюся комп'ютерними іграми, а також попередня книжка авторки ("Славетне життя Ей-Джея Фікрі") мені свого часу не дуже сподобалася. Але красива обкладинка і схвальні відгуки переконали мене її придбати. І це виявилося... супер!!!
Що сподобалося:
1) як вдало вплетена в сюжет в обкладинку картина Кацусіки Хокусая "Велика хвиля в Канаґава";
2) ґендерна чутливість;
3) вплив травм (фізичної та емоційної) на життя;
4) історія дружби Сема, Сейді і Маркуса;
5) естетика 90-их;
6) зображення людей одержимих (у позитивному значенні) своєю роботою;
7) опис дорослішання;
8) тут немає геппіенду.
Під час читання я думала про стосунки, де є двоє неідеальних людей, які одночасно хочуть бути разом, але не можуть. Про те, що в комп'ютерних іграх легко почати знову, про те, що там немає смерті. Про переживання втрати і проживання травми. Про те, що улюблена справа в один момент може втомити, знудити і стати нецікавою.
Книжка дуже сподобалася. Рекомендую.
Що сподобалося:
1) як вдало вплетена в сюжет в обкладинку картина Кацусіки Хокусая "Велика хвиля в Канаґава";
2) ґендерна чутливість;
3) вплив травм (фізичної та емоційної) на життя;
4) історія дружби Сема, Сейді і Маркуса;
5) естетика 90-их;
6) зображення людей одержимих (у позитивному значенні) своєю роботою;
7) опис дорослішання;
8) тут немає геппіенду.
Під час читання я думала про стосунки, де є двоє неідеальних людей, які одночасно хочуть бути разом, але не можуть. Про те, що в комп'ютерних іграх легко почати знову, про те, що там немає смерті. Про переживання втрати і проживання травми. Про те, що улюблена справа в один момент може втомити, знудити і стати нецікавою.
Книжка дуже сподобалася. Рекомендую.