Відгуки і рецензії читачів
29.07.2024
Історія полягає в тому, що Аудитори вирішують, що Смерть підхопив людяність, а такі речі просто неприпустимі.
Тому він отримує власний пісочний годинник і стає смертним. Та Смерть через все це не дуже сумує, бо нарешті має можливість спробувати звичайне життя на фермі. І коса не буде стояти без діла.
Тим часом у Дискосвіті трапляються дуже дивні інциденти.
Найбільш помітним є повернення нещодавно померлого чарівника, який дуже чекав перевтілення.
Уявляєте колапс? Нашестя зомбі, які розгулюють містом, де й так проблеми з санітарним станом і злочинністю. Анк-Морпорк захопило паразитичне життя, яке харчується містами та вилуплюється з яєць, схожих на снігові кулі. Хто б міг подумати, що життя може завестись, як...миші.
Традиційно сміховинні й іронічні сцени дозволяють інакше подивитись на своє повсякденне життя. Крізь сльози сміху. Я ледве встигала витирати їх, коли читала діалоги. Особливо про виникнення імені Білл Двері.
Мої знання не настільки всеохопні, щоб зрозуміти всі тонкі натяки і символи, які Пратчетт використовує у своїх книгах, але його алегорії на споживацтво та торгові центри вражають. Я впевнена, що багато читачів можуть помітити набагато більше великодок, ніж ті, що помічаю я.
Тому він отримує власний пісочний годинник і стає смертним. Та Смерть через все це не дуже сумує, бо нарешті має можливість спробувати звичайне життя на фермі. І коса не буде стояти без діла.
Тим часом у Дискосвіті трапляються дуже дивні інциденти.
Найбільш помітним є повернення нещодавно померлого чарівника, який дуже чекав перевтілення.
Уявляєте колапс? Нашестя зомбі, які розгулюють містом, де й так проблеми з санітарним станом і злочинністю. Анк-Морпорк захопило паразитичне життя, яке харчується містами та вилуплюється з яєць, схожих на снігові кулі. Хто б міг подумати, що життя може завестись, як...миші.
Традиційно сміховинні й іронічні сцени дозволяють інакше подивитись на своє повсякденне життя. Крізь сльози сміху. Я ледве встигала витирати їх, коли читала діалоги. Особливо про виникнення імені Білл Двері.
Мої знання не настільки всеохопні, щоб зрозуміти всі тонкі натяки і символи, які Пратчетт використовує у своїх книгах, але його алегорії на споживацтво та торгові центри вражають. Я впевнена, що багато читачів можуть помітити набагато більше великодок, ніж ті, що помічаю я.