Мені сподобалось, що в цій дилогії фентезійних деталей було небагато. В першій книзі їх взагалі було мінімально, а в другій вже звичайно більше, бо історія якраз набрала оберти. В цій книзі мені головне було кохання на тлі війни, а не відмінний світ від нас .
Дуже зворушлива історія кохання між Ірис та Кіттом. Вони неймовірні душки і потрапили мені в саме серденько. Їх кохання дуже гарне, зворушливе, щире та ніжне . Моменти з листуванням були мені самі цікавіші в книзі.
Навіть, коли читаєш книги, де війна відбувається не в нашому реальному часі, воно всеодно тебе тригерить. Не можна бути байдужим, коли описуються смертельні рани, втрати військових та цивільних людей. Боги в цій книзі, як політики в житті, дуже егоїстичні і переслідують свої мотиви, незважаючи на біль звичайних людей .
Мені ці книги сподобались, але я б не сказала, що це найкраще з прочитаного. Я так і незрозуміла чому такий ажіотаж був навколо цих книг 😅. На один раз можна взяти почитати .
І другу книгу я читала через те, що це дилогія, і тому цей цикл досить просто закрити (а я страх як люблю ставити галочку біля закритих циклів ?).
Якби в циклі було більше книг - я б закінчила його на першій.
У другій частині авторка використовує досить чітерський сюжетний поворот - амнезію.
Головні герої розділені, знаходяться по різні сторони воєнних барикад.
А ця війна богів безжальна, і не щадить нікого і ніщо.
Але закохані душі знову знаходять спосіб листування.
У Романа залишилася магічна друкарська машинка Айріс. Дівчина вирішує всіма правдами і неправдами отримати іншу друкарську машинку і написати коханому.
Як і в першій книзі, між головними героями завʼязуються ось ці стосунки по переписці. Тільки тепер Роман не знає свого друга по переписці. Тоді як в першій частині саме Айріс не знала від кого приходять листи.
Але Роман всіма фібрами душі відчуває, що Айріс можна довіряти, тому починає зливати їй військові таємниці противника.
Так двоє закоханих стають ключовими елементами на шляху до такого бажаного закінчення війни.
По враженням - ну таке.
Мені було забагато обʼєму, замало сюжету. Я взагалі не проникнулася історією.
Для мене це було ніяк.
Я забуду сюжет цієї книги через три дні.