Відгуки і рецензії читачів
28.08.2025
Саме цей роман у Кундери мені не «зайшов», хоча після книг «Нестерпна легкість буття» і «Смішні кохання» була впевнена, що це «мій» автор. Але це один із перших, або навіть перший його роман, написаний на еміграції, який літературознавець Ростислав Семків не назвав значним, творчість Кундери розквітає пізніше. В першу чергу це «Нестерпна легкість буття», потім – «Безсмертя». Тож не втрачаю надію продовжувати розкошувати текстами цього автора.
Читати було важко, місцями нудно, і не зрозумілі вставки до основного сюжету, якихось, як мені здалося, міфічних персонажів (частина Ксавер).
Головний персонаж Яромил, дійсно, викликає огиду, нерозуміння і не викликає бажання його зрозуміти чи співчувати йому. Те саме відноситься і до його матусі, яка коханням свого життя вважає саме любов до сина чи радше вона намертво прив’язує себе до нього та його до себе. Що цікаво, що сам Яромил в першій половині книги теж не хоче відпускати від себе матір, коли вона йому натякає, що після того, як загинув її чоловік (Яромилів батько) вона може зустрічатися з іншими чоловіками. На що Яромил зауважує, що це неможливо, оскільки це буде повторно вбивати її чоловіка. Таким чином, вони обоє прив’язані одне до одного, і важко визначити, хто тут більше винен.
Книгу я, на жаль, дочитати не змогла, можливо, це і змінило б моє ставлення до неї, можливо, вона прийшла до мене не в той час, не в тому настрої.
Але, в цілому, я безмежно радію, що в нас є так багато перекладених творів Мілана Кундери.
Читати було важко, місцями нудно, і не зрозумілі вставки до основного сюжету, якихось, як мені здалося, міфічних персонажів (частина Ксавер).
Головний персонаж Яромил, дійсно, викликає огиду, нерозуміння і не викликає бажання його зрозуміти чи співчувати йому. Те саме відноситься і до його матусі, яка коханням свого життя вважає саме любов до сина чи радше вона намертво прив’язує себе до нього та його до себе. Що цікаво, що сам Яромил в першій половині книги теж не хоче відпускати від себе матір, коли вона йому натякає, що після того, як загинув її чоловік (Яромилів батько) вона може зустрічатися з іншими чоловіками. На що Яромил зауважує, що це неможливо, оскільки це буде повторно вбивати її чоловіка. Таким чином, вони обоє прив’язані одне до одного, і важко визначити, хто тут більше винен.
Книгу я, на жаль, дочитати не змогла, можливо, це і змінило б моє ставлення до неї, можливо, вона прийшла до мене не в той час, не в тому настрої.
Але, в цілому, я безмежно радію, що в нас є так багато перекладених творів Мілана Кундери.
10.01.2024
Класичний неповторний Кундера. Світ комуністичної Чехії, де молодий поет Яромил намагається вписатись у вимоги режиму. Власне, і світ самого Яромила, від народження до смерті. Хлопець бажав би самостійності, але боягузливий конформізм перемагає у всьому.
Кундера цікаво роздумує над тим, який вплив мали жінки (переважно матері та сестри) на реальних поетів. І матір Яромила оточила його гіперопікою та ревнощами. Хоча він наче не проти.
Разом із особистими драмами героїв, автор описує особливості тогочасного режиму. Важливість для поширення ідеології різноманітних клубів по інтересах, диктування правил життя і творчості. «… ті поезіі, звичайно, хороші, та навіть із любовного вірша має бути видно, що його написав соціалістичний поет.»
Книжка написана у стилі Кундери, з численними відступами від основної лінії, іронічними зауваженнями, філософськими роздумами, закрученим сюжетом. Усе в ній має своє місце і є важливим. Як завжди в цього автора, у видуману історію героїв вплетені цікаві факти про справжні події.
Книжка вперше видана ще у 1973 році, проте актуальності не втратила, адже порушує питання, які існують поза часом.
«Гадаєте, минуле завершене і незмінне, оскільки воно вже відбулося? О ні, його вбрання пошите з мінливої тканини, й щоразу, коли ми обертаємось до нього, то бачимо його в інших барвах.»
Кундера цікаво роздумує над тим, який вплив мали жінки (переважно матері та сестри) на реальних поетів. І матір Яромила оточила його гіперопікою та ревнощами. Хоча він наче не проти.
Разом із особистими драмами героїв, автор описує особливості тогочасного режиму. Важливість для поширення ідеології різноманітних клубів по інтересах, диктування правил життя і творчості. «… ті поезіі, звичайно, хороші, та навіть із любовного вірша має бути видно, що його написав соціалістичний поет.»
Книжка написана у стилі Кундери, з численними відступами від основної лінії, іронічними зауваженнями, філософськими роздумами, закрученим сюжетом. Усе в ній має своє місце і є важливим. Як завжди в цього автора, у видуману історію героїв вплетені цікаві факти про справжні події.
Книжка вперше видана ще у 1973 році, проте актуальності не втратила, адже порушує питання, які існують поза часом.
«Гадаєте, минуле завершене і незмінне, оскільки воно вже відбулося? О ні, його вбрання пошите з мінливої тканини, й щоразу, коли ми обертаємось до нього, то бачимо його в інших барвах.»