Кундера цікаво роздумує над тим, який вплив мали жінки (переважно матері та сестри) на реальних поетів. І матір Яромила оточила його гіперопікою та ревнощами. Хоча він наче не проти.
Разом із особистими драмами героїв, автор описує особливості тогочасного режиму. Важливість для поширення ідеології різноманітних клубів по інтересах, диктування правил життя і творчості. «… ті поезіі, звичайно, хороші, та навіть із любовного вірша має бути видно, що його написав соціалістичний поет.»
Книжка написана у стилі Кундери, з численними відступами від основної лінії, іронічними зауваженнями, філософськими роздумами, закрученим сюжетом. Усе в ній має своє місце і є важливим. Як завжди в цього автора, у видуману історію героїв вплетені цікаві факти про справжні події.
Книжка вперше видана ще у 1973 році, проте актуальності не втратила, адже порушує питання, які існують поза часом.
«Гадаєте, минуле завершене і незмінне, оскільки воно вже відбулося? О ні, його вбрання пошите з мінливої тканини, й щоразу, коли ми обертаємось до нього, то бачимо його в інших барвах.»