І не просто роман дорослішання, а у 60-ті роки в маленькому містечку на півдні США. Знаєте, такі маленькі і наче ідилічні містечка, де всі одне одного знають, але у всіх, звичайно, ховаються свої скелети у шафах. А ще є багато речей, які і зовсім не сховаєш (бо вони на той час, на жаль, були абсолютно нормальні), — расова сегрегація, квітучий побутовий расизм, легковажно-зневажливе ставлення до жінок.
Проте основа цієї книги — це все одно просто життя хлопця, точніше один рік з його життя. Ми знайомимось з хлопчиком Корі, якому протягом книги виповниться 12 років. Корі іноді допомагає своєму татові, молочнику, розвозити вранці продукти. І от тоді і стається певна подія, що поступово змінить життя його родини. Тут є детективна лінія, елементи горору та магічного реалізму. Проте в першу чергу це історія про вірних друзів, велосипед, улюбленого собаку, походи до кінотеатру, нелюбов до математики і любов до книжок та коміксів. Історія про силу дитячої фантазії, допитливості та віри у диво. Роберт Маккемон дуже влучно описує цей надзвичайний час пригод та нетерплячого очікування майбутнього. Тому читання виходить напрочуд ностальгійне та викликає чимало спогадів про власне дитинство.
Проте дитинство це прямує до цілком логічного етапу — поступового дорослішання, тобто усвідомлення певних речей, про які раніше Корі і не задумувався. Наприклад, що реальні люди іноді страшніші за будь-яких монстрів, а події повсякденного життя можуть бути страшнішими за будь-який фільм про прибульців. У цьому дивному балансі дитячої невинності та повільного осмислення світу навколо у всій його недосконалості і перебуває наш герой впродовж книги.
Окремо відмічу атмосферні описи, гумор та дуже колоритних другорядних персонажів, які точно запамʼятаються надовго.
Якщо ви любите історії дорослішання, особливо у маленьких містечках, читати обов’язково. Якщо ви очікуєте більше трилеру чи горору, то скоріше за все будете дещо розчаровані. TW: неодноразово присутні сцени насилля над тваринами, майте на увазі, якщо ви дуже чутливі до такого.
Якщо порівнювати із Стівеном Кінгом (який може витрачати декілька сторінок на якійсь дрібничці), то "Життя хлопця" не таке сфокусоване на змалюванні минулого. Тут це - декорація, але дуже і дуже реальна. Вже за декілька сторінок ти сам там опиняєшся і бачиш все на власні очі. А через пару днів читання можеш вітатись із жителями цього містечка і розрізняєш хто де живе. Головне ж тут - це відчуття дитинства та його проходження. Особливо це відчутно на останніх сторінках, від яких були ну дуже щемкі мурахи по тілу...
1964 рік, місто Зефір у штаті Алабама. Головний герой Корі Макенсон своїми очима показує нам світ, який давно вже минув. Він нагадує читачу, що він теж був хлопчиком чи дівчинкою. І що ця особистість й досі десь там всередині, якщо читач про це забув. Книга наповнена пригодами - містичними та реальними, але разом з тим - вона як тихий потік великої ріки під назвою "Час". Життя хлопця - коротке, адже дуже часто хлопець поступається місцем дорослому. Тому, не втрачайте свого внутрішнього "хлопця", пам'ятайте ким він був. Це один з мотивів цієї книги, але їх тут безліч і вони так само глибокі та філософські.
Головні та другорядні герої тут - живі, вони дихають та розмовляють, живуть своїм життям. І вони - цікаві! Їх всіх сприймаєш як своїх знайомих - і поганих і хороших. Я не хочу вдаватись в описи, бо хотів би, щоб читач цього відгуку взявся за книгу сам. Воно того варте!
Читав я "Життя хлопця" довгенько та розмірено. Мені не хотілось спішити та прощатись з цим місцем. Воно не ідеальне, як і все у світі, але воно нагадує нам про щось своє, універсальне. Таке, що об'єднує всіх дітей світу. Тому, я дякую авторові за цю подорож у світ власних спогадів.
Цей роман - прекрасний! Можливо, комусь може здатись, що він трохи наївний. Але разом з тим він і чесний - як із собою, так і з читачем. Особисто я відпочивав з цією книгою і цей магічний реалізм дуже добре нагадав мені про власні переживання. Бо життя хлопця має тривати до самого кінця.
був за ракету велик,
що мчав поміж планет-чудес,
поміж зірок веселих»
Коли тобі одинадцять видається, що у нашому світі присутня справжня магія. Із першими днями літа розпускаються крила, велики підносять аж до хмар, а твої близькі друзі – назавжди. Тому не поспішай дорослішати…
Так розпочинається літо у Корі Макенсона з невеличкого містечка Зефір. Однак саме того літа все зміниться назавжди. Чергова поїздка з батьком перетвориться на справжній жах: місцеве озеро Саксон поглине автівку у якій виявиться уже мертвий водій. І ця пригода перевертає життя Корі догори дриґом.
«Життя хлопця» — це не просто історія про пригоди підлітка.
Це щира й емоційна мандрівка до себе справжнього, до тієї миті, коли вперше розумієш: світ великий, складний і страшенно цікавий. Це проникливий роман про пошук себе, про любов і підтримку близьких, про необхідність боротися за справедливість навіть тоді, коли це здається неможливим.
Це портал у світ, де магія не ховається за фантастичними правилами, а проростає в реальність крізь тріщини повсякденності. Тут є місце для пригод і жахів, світлого гумору і щемкої правди. Вона, як літо дитинства, — тепла, тривожна, незабутня...
І коли ти відкриваєш книгу, ти потрапляєш під дію чарів. Чари скрізь, ними пронизане кожнісінька літера, кожне слово, кожен рядок.
Корі Макенсону дванадцять років. Він мешкає у маленькому містечку Зефір, штат Алабама. Зараз 1964 рік, і життя стрімко набирає оберти.
Корі - звичайний хлопець. Не “ботан”, не “спортсмен”, не хуліган; він має батька і матір, друзів, однокласників. Певна річ, у маленькому містечку багато людей знають один одного, так само і Корі знає багатьох.
Роман розгортаться перед нами неквапно, можне навіть трохи ліниво, проте після короткої “розстановки сил” майже в нас на очах коїться нагле вбивство. Автомобіль на швидкому ходу влітає в озеро, прямісінько у його безодню, батько Корі кидається у воду, аби допомогти водієві вибратися, і виявляє, що той голий, зі слідами побиття, задушений дротом і ще й прикутий наручниками, аби тіло згодом не спливло.
У містечку Зефір, де всі всіх знають, скоєне таке страшне вбивство. Це похитнуло світ Корі. І подальші події розхитували його ще більше.
У книзі пять частин. Чотири, немов пори року. Та ще одна метафора для кола життя. Юність весни; безтурботність літа; осінь, що приносить з собою смерть і розпач; зима, яка ледь не вбиває тебе самого. І пята - повернення до джерела: дорослий Корі з дружиною і донькою приїздить у Зефір.
У другій, а особливо - у третій частинах ми отримуємо безліч підказок, за якими, як за хлібними крихтами можемо зрозуміти, що відбувалося, і що має статися. Та Корі - лише дванадцять. І повсякденні хлопчачі справи відсувають вбік підказки, брак досвіду заважає витлумачити сни. Проте, хоч ми здогадуємося, що до чого, цікаво слідкувати, як шукає і знаходить відповіді Корі. Це - як спостерігати за улюбленим племінником, який намагається розгадати складний ребус.
Багато хто казав і писав, що вловлював вайби “Кульбабового вина” і “Воно”, проте для мене це, швидше, “Вбити пересмішника”, “Тіло/Труп” (Body) і деякою мірою “Сонячний пес” (The Sun Dog) Кінга, і навіть трохи Том Сойєр з Геком Фінном та Пенрод і Сем. Проте, це як куштувати складну страву, і відчувати нотки полуниці, ожини або моркви у загальному смаку. Це все, що ми відчули - відлуння книг, що були в житті хлопця Корі, а “Життя Хлопця” - самостійна самодостатня книга, яку я буду з задоволенням перечитувати.
Зворушливий та проникливий роман про дорослішання та самопізнання, що поєднує у собі магічний реалізм, детектив та містику.
Події розгортаються у невеликому містечку Зефір, на півдні США у 1964р. Головний герой Корі, 12 річний хлопчик з багатою уявою. Разом із друзями він досліджує навколишній світ та намагається зрозуміти доросле життя.
Одного разу, він із батьком стає свідком автокатастрофи, що насправді маскує жорстоке вбивство, що нечувано для тихого спокійного міста. Під час своїх численних пригод Корі спробує знайти відповідь на важливе питання «хто ж убивця?»
У творі магічні істоти, привиди, відьма та дитячі фантазії гармонійно співіснують із небезпечними бутлегерами, військовими злочинцями, расистами, домом розпусти, релігіозними фанатиками та іншими «цікавими» містянами.
Стиль тексту легкий та динамічний. Тут є світлий гумор, справжній саспенс та напруга, психологізм, драма, інтрига. Чудово відтворена атмосфера 60-х, портрети персонажів яскраві, а кожна деталь на своєму місці!
Якщо ви можете уявити «Пригоди Тома Сойєра» який би написав Стівен Кінг - то приблизно на таку історію слід очікувати)
В захваті від роману! Читав і не хотів дочитувати щоб не завершувати прекрасну подорож у світ дитинства.
Моя оцінка 10/10
«Своїх чудовиськ я ніколи не боявся. Я був їхнім паном. Вони не були злі — просто намагалися вижити в світі, де нелегко жити. Вони були не ідеальні, але героїчні у своїх стражданнях»(с)
«Хлопчики хочуть швидше стати чоловіками, а потім настає день, коли їм хочеться знову повернутися в дитинство. Але я розповім тобі секрет, Корі. Хочеш почути?
Ніхто,- прошепотіла місіс Невілл, - ніколи не виростає!(с)