І коли ти відкриваєш книгу, ти потрапляєш під дію чарів. Чари скрізь, ними пронизане кожнісінька літера, кожне слово, кожен рядок.
Корі Макенсону дванадцять років. Він мешкає у маленькому містечку Зефір, штат Алабама. Зараз 1964 рік, і життя стрімко набирає оберти.
Корі - звичайний хлопець. Не “ботан”, не “спортсмен”, не хуліган; він має батька і матір, друзів, однокласників. Певна річ, у маленькому містечку багато людей знають один одного, так само і Корі знає багатьох.
Роман розгортаться перед нами неквапно, можне навіть трохи ліниво, проте після короткої “розстановки сил” майже в нас на очах коїться нагле вбивство. Автомобіль на швидкому ходу влітає в озеро, прямісінько у його безодню, батько Корі кидається у воду, аби допомогти водієві вибратися, і виявляє, що той голий, зі слідами побиття, задушений дротом і ще й прикутий наручниками, аби тіло згодом не спливло.
У містечку Зефір, де всі всіх знають, скоєне таке страшне вбивство. Це похитнуло світ Корі. І подальші події розхитували його ще більше.
У книзі пять частин. Чотири, немов пори року. Та ще одна метафора для кола життя. Юність весни; безтурботність літа; осінь, що приносить з собою смерть і розпач; зима, яка ледь не вбиває тебе самого. І пята - повернення до джерела: дорослий Корі з дружиною і донькою приїздить у Зефір.
У другій, а особливо - у третій частинах ми отримуємо безліч підказок, за якими, як за хлібними крихтами можемо зрозуміти, що відбувалося, і що має статися. Та Корі - лише дванадцять. І повсякденні хлопчачі справи відсувають вбік підказки, брак досвіду заважає витлумачити сни. Проте, хоч ми здогадуємося, що до чого, цікаво слідкувати, як шукає і знаходить відповіді Корі. Це - як спостерігати за улюбленим племінником, який намагається розгадати складний ребус.
Багато хто казав і писав, що вловлював вайби “Кульбабового вина” і “Воно”, проте для мене це, швидше, “Вбити пересмішника”, “Тіло/Труп” (Body) і деякою мірою “Сонячний пес” (The Sun Dog) Кінга, і навіть трохи Том Сойєр з Геком Фінном та Пенрод і Сем. Проте, це як куштувати складну страву, і відчувати нотки полуниці, ожини або моркви у загальному смаку. Це все, що ми відчули - відлуння книг, що були в житті хлопця Корі, а “Життя Хлопця” - самостійна самодостатня книга, яку я буду з задоволенням перечитувати.
Зворушливий та проникливий роман про дорослішання та самопізнання, що поєднує у собі магічний реалізм, детектив та містику.
Події розгортаються у невеликому містечку Зефір, на півдні США у 1964р. Головний герой Корі, 12 річний хлопчик з багатою уявою. Разом із друзями він досліджує навколишній світ та намагається зрозуміти доросле життя.
Одного разу, він із батьком стає свідком автокатастрофи, що насправді маскує жорстоке вбивство, що нечувано для тихого спокійного міста. Під час своїх численних пригод Корі спробує знайти відповідь на важливе питання «хто ж убивця?»
У творі магічні істоти, привиди, відьма та дитячі фантазії гармонійно співіснують із небезпечними бутлегерами, військовими злочинцями, расистами, домом розпусти, релігіозними фанатиками та іншими «цікавими» містянами.
Стиль тексту легкий та динамічний. Тут є світлий гумор, справжній саспенс та напруга, психологізм, драма, інтрига. Чудово відтворена атмосфера 60-х, портрети персонажів яскраві, а кожна деталь на своєму місці!
Якщо ви можете уявити «Пригоди Тома Сойєра» який би написав Стівен Кінг - то приблизно на таку історію слід очікувати)
В захваті від роману! Читав і не хотів дочитувати щоб не завершувати прекрасну подорож у світ дитинства.
Моя оцінка 10/10
«Своїх чудовиськ я ніколи не боявся. Я був їхнім паном. Вони не були злі — просто намагалися вижити в світі, де нелегко жити. Вони були не ідеальні, але героїчні у своїх стражданнях»(с)
«Хлопчики хочуть швидше стати чоловіками, а потім настає день, коли їм хочеться знову повернутися в дитинство. Але я розповім тобі секрет, Корі. Хочеш почути?
Ніхто,- прошепотіла місіс Невілл, - ніколи не виростає!(с)