Якщо Ви шукаєте роман про кохання і щирі почуття, то вам точно не сюди.
Книга сповнена інтриги, гарячих сцен та бажання «зараз ще один розділ і все». Спойлер: скоріше за все одним розділом Ви точно не обійдетесь.
Чим вирізняється цей роман серед інших даркроманів? Пенелопі Дуглас вдалось створити героїню, яка може за себе постояти. Так, цикл романів «Диявольська ніч» розповідає про 4 друзів, але я захопилась героїнею. І я можу пояснити чому. Ріка – дівчина, яка не потребує чужої підтримки. І це дивує, адже ми звикли: головний герой – коханець-рятівник, а героїня – жертва, якій обов’язково загрожує небезпека і лише коханий може її врятувати. Еріка ж не про це. Дівчина спокійно дивиться в очі всім неприємностям і важким ситуаціям.
Однак це не значить, що у романі немає недоліків. Зокрема мені не вистачило розвитку подій, коли хлопці дізнались правду про злив відео. А саме про того, хто його виклав. Не вистачало рефлексії та можливо звичайних вибачень?
Загалом враження від книги класні. Тому якщо Ви любите такий вид романів – Вам однозначно сподобається. Чого тільки вартує сцена у сауні (тут теж має бути смайлик вогника, але я його використала вже вище).
Четвірка багатих дітей впливових батьків раз на рік, на Гелловін, влаштовують в містечку «Содом і Гоморру». Усі знають хто це, але хлопці надягають маски, і так їм вдається уникнути покарання.
І от, три роки тому, хлопці впустили Еріку в свою компанію, але та ніч Гелловіну пішла не за планом.
Троє з чотирьох хлопців потрапили у вʼязницю.
І от пройшло три роки, «Вершники» знову в повному складі і готові помститися тій, через кого вони стільки часу провели за ґратами.
Але чи готовий Майкл зруйнувати життя тієї, яку кохає заради своїх друзів.
Це було виснажливо.
Книга викликає дуже багато негативних емоцій.
Чому ж я не поставила книзі дуже погану оцінку?
Бо книга дуже читабельна. Не дивлячись на всю дичину, мені треба було зрозуміти, за що ж хлопці так знущаються з Еріки.
Ну і окрема зірка за Кая (хоча сцена в сауні мене вбила).
У мене немає великого бажання наразі продовжувати цю серію. Можливо, колись я почитаю книгу про Кая. Але точно про Деймона і Вілла читати не буду - вони занадто відбиті.
І по факту, що б тут не відбувалося, це любовні романи, де в кінці головні герої знаходять свої половинки.
Але після всього того, що ці хлопці творять на сторінках цих книг - вони не заслуговують на «щасливий кінець».
Не можу я це толерувати.
Ще книга була занадто затягнута.
А за епілог взагалі мовчу, це було жахливо.
Почну з головного: Майкл. Ну, це окрема історія. Він, схоже, вирішив, що "поганий хлопець" — це його суперсила. І ось я читаю, і розмірковую, коли ж він візьме паузу, щоб хоч трохи подумати, що можна бути поганим, але не повним психопатом? Я розумію, у нього є амбіції зруйнувати життя дівчини, але це вже занадто. А ще цей момент, коли вони намагаються зробити Майкла страшенно привабливим через його токсичну поведінку... серйозно? Це що, сучасний спосіб сказати: "Я тебе люблю, тому погрожую тобі"?
Еріка... Ох, Еріка. Дівчина, може, треба було просто виїхати в інше місто? А то знаєте, відносини, які починаються з того, що тебе переслідують, рідко закінчуються добре. Але ні, вона у нас сильна і непохитна, вирішує залишитися. Певно, щоб дати Майклу можливість проявити всі свої "таланти" з помсти.
Ще трохи про сюжет. Якщо ви шукаєте логіку — ні, не знайдете. Можливо, намагались у якийсь момент, але таке враження, що хтось вирішив кинути це діло і просто насолоджуватися божевіллям. Це як дивитися той самий серіал на Netflix, від якого не можеш відірватися, хоч і знаєш, що сюжет тримається на шпильках і примарах минулого. Але ти дивишся далі і... не зізнаєшся нікому.
Підсумок: якщо вам до душі книги з героями, яких водночас хочеться обійняти і штовхнути з обриву, то Зіпсований ідеально підійде. А якщо ви ще й шанувальник загадкових масок і темних коридорів — ну що ж, ласкаво просимо до клубу.