? Так, тут історія капітана хокейної команди та студентки факультету спортивної психології, яка працює з ним над проєктом, але тут не було детальних описів тренувань чи спортивної кар'єри, і мені не намагалися втюхати підготовку до Олімпіади з трьома тренуваннями на тиждень і постійними вечірками.
? Книга миленька, і мені здалися стосунки героїв зеленим прапорцем. Однак, коли вони усвідомили почуття і почали вже недозустрічатися, — читати стало нудно. Я б хотіла, щоб книга завершилася сторінок так на 100 раніше...
? Не знаю, можливо, бо мені не дуже сподобалися секс-сцени (Нічого прям погано, просто — не моє. Ні dirty talk, ні пристрасті, ні пестощі не знайшли в мені відгуку) Можливо, тому що я не відчуваю такої зануреності в історію, коли я на 4–5 років старша за героїв... Але від такої очевидної драми в стосунках, їхньої "нетерпимості одне до одного" та драми з вступом на спецпрограму в цьому університеті — в мене очі закотилися далеко не один раз.
Книга класно розслабляє і дарує приємні відчуття при читанні — українською взагалі зайшла на одному диханні — але не можу сказати, що мені дуже сподобалося ?
Тому 2,5/5, але мої щирі рекомендації до читання українською.
P.S. Мені здається, чи ця спортивна зав'язка, коли команда влаштовує паті, а капітан бере покарання на себе, стає дуже мейнстримною?
P.S.2 а ще підбішувала героїня. Просто тому що підбішувала. Не люблю розумниць, які прям у всьому ідеальні й класні?
Ейден капітан хокейної команди, ледь не зруйнував весь сезон, і на покарання отримує стати учасником для дослідження Саммер.
Ейден хоч як завжди в таких романах, ще той бабій, але насправді просто дуже виснажливо тренується, тому не має часу на серйозні відносини. Саммер поглинута навчання і навіть не ходить на вечірки. Обично мене дратують герої, тут навпаки трохи бісила Саммер, саме своєю гіперболічною образою на тата, що спливало і на околишніх.
Та хімія між героями починається з ненависті і потім піднімає градус. Ненависть Саммер до хокею була не просто примхою, а мала глибші мотиви і читати як вона бореться зі спокусою і хоче зробити правильно, було доволі цікаво.
З задоволенням читала про гарячих хокеїстів та дізнавалась більше про цей спорт. Взагалі книга була схожа на якийсь молодіжний фільм від Нетфлікс: секс, вечірки, спокуса, відносини. Також тут піднімались теми вигорання, депресії та кохання такого сильного між батьками, але недостатньо для своїх же дітей. Мені книга сподобалась, правда з середини мені надоїло читати один і той же флірт, я б скоротила на сторінок 150.
І вони відразу не зійшлися. Вона - ненавидить хокей, він - ненавидить таких правильних заучок, які «справжнього студентського життя» не бачили за своїми книжками.
Але, чим більше вони спілкуються, тим більше розуміють, що почуття починають брати гору.
У мене були дивні враження від книги під час читання. Вона так довго розкачувалася, що я уже в якийсь момент втомилася чекати на якісь цікаві події.
І загалом, як на мене, найбільший мінус цієї книги - це її невиправданий обʼєм.
Забагато букв, замало сенсів.
Мені почало подобатися після того, як історія перевалила за серединку.
Почалися милі моменти, мені уже подобалася взаємодія головних героїв (хоча сцен 18+ було забагато, і більшість з них були якісь некомфортно-порнушні).
Була там сцена в нічному клубі - канонічна.
Така сцена є майже в будь-якому любовному романі, і вона додає нотку ностальгії та відчуття «дому». Типу, так, це те, чого я так чекала.
Але цю сцену було скомкано, та показано на одну сторінку. Хоча в ній стільки потенціалу.
Загалом непогано, але без захвату.