Для мене це просто якісь шекспірівські пристрасті. Дівчина з клану відьом і хлопець, що виховувався просто в самісінькому серці релігійної організації, суть і основна мета якої – боротися проти відьом і спалювати їх, така собі фентезійна інквізиція. Між ними з’являється троп – вимушена близькість, бо Ріду доводиться одружитись на цій розбійниці та безбожниці.
І спочатку все напружено, але доволі весело. Вона – ще та бешкетниця, а він зблизька виявляється і не таким уже й святенником і не проти, аби його трохи втягли у веселе життя. Проте ніколи не забуває про свій обов’язок – захищати дружину. До кінця, звісно, все нагнітається, драматизм на рівні. Я читала, затамувавши подих.
Дуже класного настрою додають другорядні герої, які часто змушують усміхнутись: і відьма Коко, і Ансель, і навіть наслідний принц. Багато різних сімейних таємниць, які повільно відкриваються і часом шокують.
Гармонійне поєднання інтриги, пригод, романтики і хорошої іронії. Цікаво, чи втримається цей рівень інтересу в подальших частинах серії. Тепер я налаштована читати далі.
? Книга читається неймовірно легко та швидко. Мені надзвичайно сподобалось, що події в книзі починають відбуватися з самого початку, і знайомство з персонажами відбувається під час розвитку сюжету. Особисто я дуже люблю, коли в книзі є щонайменше дві перспективи, що дозволяє подивитися на історію під різними кутами та в повній мірі насолодитися. Тому тут розповідь від імені Ріда та Лу додала історії глибини та дозволила краще познайомитись з внутрішнім світом персонажів.
? Головні персонажі цікаві та глибокі. Лу - не обрана в звичайному сенсі цього слова, що вже є неабияким плюсом. Вона - запальна, гостра на язик, кмітлива, але при цьому вірна та добра відьмочка, яка просто хоче бути щасливою. Рід - її протилежність: принципи та віра для нього понад усе, але він не просто такий собі релігійний фанатик, а хлопець, який здатен на зміни свого мислення. Він добрий, відданий та турботливий, навіть коли це приправлено дрібкою ревнощів. Мені дуже сподобалось, як він ставився до Лу як до своєї дружини, навіть не зважаючи на обставини цього шлюбу та їх розбіжності у поглядах. І мені було цікаво читати про його в певному сенсі екзистенційну кризу, коли його погляди на життя та принципи почали конфліктувати з його почуттями до Лу.
? Мені сподобалась любовна лінія, те як Лу та Рід краще дізнавалися один одного, як сперечалися. Для мене їх стосунки як інь та ян - такі різні, але ці відмінності роблять їх ідеальними партнерами. Це той випадок, коли троп «від ворогів до коханців» дійсно виправданий, і майже до самого кінця не зрозуміло, чи зможуть вони поставити кохання вище своєї мети та принципів. Це додає історії неабиякого драйву.
? Другорядні персонажі також цікаві. Їм легко співчувати та перейматися їх долею. Але навіть серед них моїм улюбленцем став Ансель.
? Ще одна складова важлива складова історії, яку варто відмітити - це сеттинг або простіше кажучи світ історії. Мені сподобалось, що авторка взявши за основу Францію 17-18 століття, доповнила світ магією та фантастичними мешканцями, такими як перевертні, русалки та, звичайно, відьми. Також цікаво було читати про два види відьом, магія яких відрізняється. Також цікавим доповненням стала як не дивно релігія. У мисливців на відьом це своєрідне наше християнство, в той час як відьми вірять у Велику Мати, що для мене як для прихильниці язичництва стало цікавим елементом історії.
?⬛️ Отже, як висновок можу сказати, що це історія, яка точно заслуговує уваги читачів і стовідсотково сподобається прихильникам романтичного фентезі, тропу «від ворогів до коханців» та відьом.
Лу вела бродяче і розбійне життя два роки, поки не зіткнулася біля пекаря з людиною, волосся якої відливали на сонці міддю. А потім вона зрозуміла, хто він. І таких, як він, їй слід було уникати як вогню, інакше вогонь поглине її. Буквально.
Але все склалося так, як ніхто не міг подумати.
Через скрегіт зубів, через замкнені кулаки, проти їхньої волі, але їхні долі переплітаються. І вони б не обміняли цю долю ні на що. Такі різні, але стоять один одного.
Ух. Це було щось. Я відчула цілий калейдоскоп емоцій під час читання. З перших сторінок ця історія затягнула й була неймовірно легкою, швидкою, простою, але я відчувала неймовірні емоції. Від нерозуміння перших глав до дикого роздратування, коли головний герой був тупим і не міг здогадатися про найголовніше, вірячи в свої переконання до останнього. Від дикого сміху до безперервного тремтіння в третій частині, найбільш емоційної для мене. Перші дві частини були такими милими, легкими, смішними, а третя просто кинула мене в вир болю і переживань, розвіюючи це в кінці сміхом зі сльозами))
До кінця я відчула Лу неймовірно сильно. Автор дуже добре описала стан, в якому була героїня, що мене часу зачепило до мурах.
І тепер вони мають побратися, щоб на нього не впала тінь ганьби.
Тепер Лу та Рід мають вдавати кохання.
Тільки проблема в тому, що Лу - відьма, за якою полює її мати, щоб вбити.
А Рід - мисливець на відьом, вихований в священному переконанні, що відьом треба спалювати.
Та ще парочка вийшла.
І тепер в присутності свого новоспеченого чоловіка Лу не може чаклувати, бо магія виділяє солодкавий запах, який мисливець на відьом точно не проґавить.
А так як її життя в небезпеці, дівчині дуже потрібна її магія.
Книга досить кумедна, з невеликою перчинкою.
Тут прикольні персонажі, за якими дуже цікаво спостерігати.
Головна героїня - палець в рота не клади, головний герой - сором‘язлива квіточка, вирощена в релігійному оточенні.
І саме відьмочка має навчити кремезного святенника як розважатися в цьому грішному світі.
Єдиний мінус книги це релігійна тематика, на якій базується сюжет. Не дуже я люблю релігійні мотиви в книгах.