Відгуки і рецензії читачів
12.01.2025
Прочитала книгу за рекомендацією книжкового клубу "Вовчиці" з Еммою Антонюк та Яною Брензей. Історія мене повністю захопила та закохала в себе. Я давно так стрімкотне рухалася сюжетом, і, буквально, не могла відкласти книги. Тема з подорожами у чаі мені дуже подобається у фільмах, у книгах. Але так захопливо , з гумором, я ще про це не читала.
Після прочитання цієї книги в мене на черзі Стівен Кінг 11/22/63 із схожим сюжетом. А також ще один роман Бена Елтона, перекладений українською мовою "Пульсація".
Головний герой Г'ю Стентон втратив свою родину, яка загинула в автомобільній катастрофі, тож, здається, що його гічого не тримає у цьому часі. Тож він ідеальний кандидат на роль мандрівника в часі, ще й з великою місією змінити хід історії, запобігти початку Першої світової війни, яку у тексті називають "Велика війна", що вже наштовхує на думку, що історію "виправляли" і до Г'ю Стентона.
"Вся людська історія загалом була повною катастрофою, - не здавався Стентон. - Якщо вам так кортить її виправити, поверність на кілька сотень тисячоліть назад і пристреліть першу мавпу, яка спробувала випростатися і прогулятися на двох, а не на чотирьох."
"Найавторитетніший на планеті континент цілком свідомо, без жодного примусу напартачив так, як не партачив ще ніхто й ніколи , і за одну божевільну мить перетворився з героя на ізгоя, з переможця - на неспроможця."
Я відверто вболівала за головного героя, і дуже хотіла, аби йому все вдалося найкращим чином і, дійсно, б завдяки йому світ змінився на крще, але, на жаль... Фінал для нього виявився сумним, на жаль, він не переміг історію.
Зате знайшов у двадцятом столітті своє кохання, і ця любовна лінія дуже і дуже мені сподобалася, стала приємним доповненням до основної лінії. "Стентон усміхався і відчував це. Відчував, як працюють м'язи на щоках, біля кутиків рота; після того, як загинула його сім'я, роботи у них було зовсім мало. Мені добре, подумав він."
Також в романі фігурує сер Ісаак Ньютон, бо саме йому в голову приходить ідея, про можливість переміщення у часі з метою якихось змін у минулому людьми майбутнього.
Цікави діалоги головного героя з історичними персонажами. Як він буквально става частиною історії, буквально писав її. І ці роздуми, що буде , якщо, теж шикарні.
І особливо мені сподобалися діалоги між Г'ю та Бернадет, коли вона так щиро дивувалася його ідеям, бо на її час це були ще зовсім нові, проривні, та і не можливі ідеї. Як рятувала йому життя, вколюючи антибіотик. "Він так звик уже жити в емоційній ізоляції і нікому про себе не розповідати, що тут аж розгубився і не знав, з чого почати." "Кохати може кожен. Просто треба знайти відповідну людини". Також віє ще таким від Стентона чимось суперменським, на Джеймса Бонда мені був схожий.
В цілому, мені роман дуже сподобався, і однозначно рекомендую його до читання. Він має силу захопити та повести за собою у цікавий світ.
Після прочитання цієї книги в мене на черзі Стівен Кінг 11/22/63 із схожим сюжетом. А також ще один роман Бена Елтона, перекладений українською мовою "Пульсація".
Головний герой Г'ю Стентон втратив свою родину, яка загинула в автомобільній катастрофі, тож, здається, що його гічого не тримає у цьому часі. Тож він ідеальний кандидат на роль мандрівника в часі, ще й з великою місією змінити хід історії, запобігти початку Першої світової війни, яку у тексті називають "Велика війна", що вже наштовхує на думку, що історію "виправляли" і до Г'ю Стентона.
"Вся людська історія загалом була повною катастрофою, - не здавався Стентон. - Якщо вам так кортить її виправити, поверність на кілька сотень тисячоліть назад і пристреліть першу мавпу, яка спробувала випростатися і прогулятися на двох, а не на чотирьох."
"Найавторитетніший на планеті континент цілком свідомо, без жодного примусу напартачив так, як не партачив ще ніхто й ніколи , і за одну божевільну мить перетворився з героя на ізгоя, з переможця - на неспроможця."
Я відверто вболівала за головного героя, і дуже хотіла, аби йому все вдалося найкращим чином і, дійсно, б завдяки йому світ змінився на крще, але, на жаль... Фінал для нього виявився сумним, на жаль, він не переміг історію.
Зате знайшов у двадцятом столітті своє кохання, і ця любовна лінія дуже і дуже мені сподобалася, стала приємним доповненням до основної лінії. "Стентон усміхався і відчував це. Відчував, як працюють м'язи на щоках, біля кутиків рота; після того, як загинула його сім'я, роботи у них було зовсім мало. Мені добре, подумав він."
Також в романі фігурує сер Ісаак Ньютон, бо саме йому в голову приходить ідея, про можливість переміщення у часі з метою якихось змін у минулому людьми майбутнього.
Цікави діалоги головного героя з історичними персонажами. Як він буквально става частиною історії, буквально писав її. І ці роздуми, що буде , якщо, теж шикарні.
І особливо мені сподобалися діалоги між Г'ю та Бернадет, коли вона так щиро дивувалася його ідеям, бо на її час це були ще зовсім нові, проривні, та і не можливі ідеї. Як рятувала йому життя, вколюючи антибіотик. "Він так звик уже жити в емоційній ізоляції і нікому про себе не розповідати, що тут аж розгубився і не знав, з чого почати." "Кохати може кожен. Просто треба знайти відповідну людини". Також віє ще таким від Стентона чимось суперменським, на Джеймса Бонда мені був схожий.
В цілому, мені роман дуже сподобався, і однозначно рекомендую його до читання. Він має силу захопити та повести за собою у цікавий світ.
24.05.2024
"Знову і знову" - це роман, що відкриває перед нами світ альтернативної історії, подорожей у часі і відповідальності за кожен вчинок. Це також нагадування, що кожне наше рішення може мати віддалені наслідки. Читачу доведеться задуматися не лише над тим, що б він змінив в історії, але й над тим, які наслідки могли б мати ці зміни. Чи варто змінювати хід історії, якщо це може призвести до ще більших катастроф? Ці питання залишаються відкритими, і кожен читач має знайти на них свою відповідь.
У головного героя роману Бена Елтона «Знову і знову», Г’ю Стентона, вибору немає. Завдяки відкритому Ісааком Ньютоном феномену, він може переміститися лише в 1914 рік.
Звідси очікувано, що його мета – запобігти смерті ерцгерцога Франца Фердинанда від рук Гаврила Принципа.
Г’ю Стентон не просто мандрівник у часі, а колишній спецназівець, що отримав унікальний шанс запобігти найбільшій геополітичній катастрофі ХХ століття. Логічно, що "Велика війна" 1914-1918 років ознаменувала собою перехід від "прекрасної епохи" до "короткого" ХХ століття, сповненого тоталітаризмом, смертями мільйонів людей і ядерними катастрофами. Здавалося б, що може бути простіше - врятувати Франца Фердинанда, вбити кайзера Вільгельма, розібратись із комуністами і чекати майбутнього без війн і геноцидів.
Але чи не призведе виправлення однієї історичної помилки до ще більшої катастрофи? І скільки спроб потрібно, щоб виправити плин часу? Чи можливо створити альтернативну версію історії, яку не хотілося б переписувати знову й знову?
Початок роману розмірений, повільний, з довгими діалогами Стентона з професоркою історії, яка відправляє його у минуле, і сюжетними вставками з часів Ньютона. Але варто зазначити, що після повільного початку сюжет оживає завдяки цікавим поворотам.
Дуже сподобались описи міст ХХ століття - Кембриджа, Стамбула, Відня, Берліна, вони чудово передають тогочасну атмосферу.
Однак, не все у романі бездоганно. Образ головного героя Гʼю Стентона, як на мене, виглядає дещо штучним. Він надто ідеалізований: колишній військовий, поліглот, інтелектуал з бездоганним тілом і бойовими навичками. Йому майже все вдається, за винятком невдач, задуманих автором для побудови своєї ідеї. Такий підхід іноді призводить до відчуття надуманості й штучності.
Подорож у часі, цікаві персонажі, неочікувані повороти сюжету – все це ви знайдете на її сторінках. Навіть якщо вам не подобаються історичні романи, з цією книгою ви не нудьгуватимете. Трохи філософії, історії, роздумів, плюс динамічний сюжет, дорівнює фінал, що перевертає все з ніг на голову.
У головного героя роману Бена Елтона «Знову і знову», Г’ю Стентона, вибору немає. Завдяки відкритому Ісааком Ньютоном феномену, він може переміститися лише в 1914 рік.
Звідси очікувано, що його мета – запобігти смерті ерцгерцога Франца Фердинанда від рук Гаврила Принципа.
Г’ю Стентон не просто мандрівник у часі, а колишній спецназівець, що отримав унікальний шанс запобігти найбільшій геополітичній катастрофі ХХ століття. Логічно, що "Велика війна" 1914-1918 років ознаменувала собою перехід від "прекрасної епохи" до "короткого" ХХ століття, сповненого тоталітаризмом, смертями мільйонів людей і ядерними катастрофами. Здавалося б, що може бути простіше - врятувати Франца Фердинанда, вбити кайзера Вільгельма, розібратись із комуністами і чекати майбутнього без війн і геноцидів.
Але чи не призведе виправлення однієї історичної помилки до ще більшої катастрофи? І скільки спроб потрібно, щоб виправити плин часу? Чи можливо створити альтернативну версію історії, яку не хотілося б переписувати знову й знову?
Початок роману розмірений, повільний, з довгими діалогами Стентона з професоркою історії, яка відправляє його у минуле, і сюжетними вставками з часів Ньютона. Але варто зазначити, що після повільного початку сюжет оживає завдяки цікавим поворотам.
Дуже сподобались описи міст ХХ століття - Кембриджа, Стамбула, Відня, Берліна, вони чудово передають тогочасну атмосферу.
Однак, не все у романі бездоганно. Образ головного героя Гʼю Стентона, як на мене, виглядає дещо штучним. Він надто ідеалізований: колишній військовий, поліглот, інтелектуал з бездоганним тілом і бойовими навичками. Йому майже все вдається, за винятком невдач, задуманих автором для побудови своєї ідеї. Такий підхід іноді призводить до відчуття надуманості й штучності.
Подорож у часі, цікаві персонажі, неочікувані повороти сюжету – все це ви знайдете на її сторінках. Навіть якщо вам не подобаються історичні романи, з цією книгою ви не нудьгуватимете. Трохи філософії, історії, роздумів, плюс динамічний сюжет, дорівнює фінал, що перевертає все з ніг на голову.
17.03.2024
Якби ви змогли змінити лише одну подію в минулому – що б ви змінили?
Таке питання перед читачами ставить британський письменник Бен Елтон, знайомлячи нас зі своєю книгою "Знову й знову". Всього одна подія, щоб світ і людська історія стали кращими.
Дія відбувається спочатку в XXI столітті, де, на думку людей, що живуть у ньому, все погано. Потім ми разом із головним героєм переносимося на початок XX століття, і незабаром це століття стає зовсім не таким, яким ми пам'ятаємо його за підручниками історії. Протягом усього сюжету буде маса несподіваних поворотів, а на краще чи гірше – велике питання.
Книга написана так яскраво, докладно і деталізовано, що часом здається, що ти сам разом із головним героєм проходиш старовинними європейськими вуличками, на яких вершилася світова історія. Разом з ним бачиш ті особи, які дивляться на нас зі сторінок підручників, але на момент оповідання вони ще не стали досить значущими для цих підручників.
Якщо ви любите історію (але не надто, щоб не "колупатися" в недоліках і причинно-наслідкових зв'язках), любите подорожі в часі та пригодницькі романи, здатні захопити з перших сторінок і не відпускати до кінця, то це саме те, що вам потрібне.
Таке питання перед читачами ставить британський письменник Бен Елтон, знайомлячи нас зі своєю книгою "Знову й знову". Всього одна подія, щоб світ і людська історія стали кращими.
Дія відбувається спочатку в XXI столітті, де, на думку людей, що живуть у ньому, все погано. Потім ми разом із головним героєм переносимося на початок XX століття, і незабаром це століття стає зовсім не таким, яким ми пам'ятаємо його за підручниками історії. Протягом усього сюжету буде маса несподіваних поворотів, а на краще чи гірше – велике питання.
Книга написана так яскраво, докладно і деталізовано, що часом здається, що ти сам разом із головним героєм проходиш старовинними європейськими вуличками, на яких вершилася світова історія. Разом з ним бачиш ті особи, які дивляться на нас зі сторінок підручників, але на момент оповідання вони ще не стали досить значущими для цих підручників.
Якщо ви любите історію (але не надто, щоб не "колупатися" в недоліках і причинно-наслідкових зв'язках), любите подорожі в часі та пригодницькі романи, здатні захопити з перших сторінок і не відпускати до кінця, то це саме те, що вам потрібне.
05.02.2024
А що було б, якби…?
Всі ставили собі це запитання. ВСІ. А хто скаже, що ні - лукавить. Тому що всі ставили собі це запитання.
Всі не раз думали, а що було б, якби «тоді» ми вчинили по іншому, якби «того разу» ми зробили інший вибір. От і Бен Елтон теж пофантазував на цю тему – а що було б, якби невдаха Данило не вбив Франца, а кайзер Віллі достроково б відправився до праотців? Що було б, якби Велику світову війну відвернули?
Книга захоплює. Лише в кількох місцях трішки провисає (флешбеки і любовна лінія ну реально зайві,вони не змусили співпереживати герою,а лише викликали щось типу «ох, і тут, я вже десь це читав…бачив…чув). Дуже сподобалися дискусії героїв про історичні події. Не знаю, чи близькі вони були до реальності, але мені подобається, коли персонажі ведуть толкові бесіди. Є в наявності і несподівані повороти сюжету, і мораль. Але кінцівка зіжмакана – багато подій, а розписано все ніби авторові вже набридло псувати зір над ноутом.
Великий мінус книги, як на мене, це стиль. Подано все як такий собі бойовичок, про чоткого пацана….але то може лише моє враження. Просто цей стиль не в’яжеться з основним задумом книги.
Мало не забув – сюжет цього роману дуже схожий на сюжет «11.22.63» Кінга. Якщо описувати книги кількома словами, то все сходиться один в один (головний герой відправляється в минуле, щоб змінити хід історії). Але попри це, «Знову й знову» є самостійним, і достойним твором…в своєму жанрі звісно.
7/10
Всі ставили собі це запитання. ВСІ. А хто скаже, що ні - лукавить. Тому що всі ставили собі це запитання.
Всі не раз думали, а що було б, якби «тоді» ми вчинили по іншому, якби «того разу» ми зробили інший вибір. От і Бен Елтон теж пофантазував на цю тему – а що було б, якби невдаха Данило не вбив Франца, а кайзер Віллі достроково б відправився до праотців? Що було б, якби Велику світову війну відвернули?
Книга захоплює. Лише в кількох місцях трішки провисає (флешбеки і любовна лінія ну реально зайві,вони не змусили співпереживати герою,а лише викликали щось типу «ох, і тут, я вже десь це читав…бачив…чув). Дуже сподобалися дискусії героїв про історичні події. Не знаю, чи близькі вони були до реальності, але мені подобається, коли персонажі ведуть толкові бесіди. Є в наявності і несподівані повороти сюжету, і мораль. Але кінцівка зіжмакана – багато подій, а розписано все ніби авторові вже набридло псувати зір над ноутом.
Великий мінус книги, як на мене, це стиль. Подано все як такий собі бойовичок, про чоткого пацана….але то може лише моє враження. Просто цей стиль не в’яжеться з основним задумом книги.
Мало не забув – сюжет цього роману дуже схожий на сюжет «11.22.63» Кінга. Якщо описувати книги кількома словами, то все сходиться один в один (головний герой відправляється в минуле, щоб змінити хід історії). Але попри це, «Знову й знову» є самостійним, і достойним твором…в своєму жанрі звісно.
7/10