Автор не просто талановитий та вправний письменник. Мені здається, він народився, щоб бути ним. Так, як він пише і настільки точно помічає особливості людської натури, що не можна не захоплюватися його майстерністю. Ця історія про довгі шлейфи вражень, гіркуватий післясмак і бажання читати ще й ще.
Дія цього масштабного роману відбувається на початку 1920-х років в уявному шахтарському селі на північному сході Англії під назвою Сліскейл. Перша частина роману обертається навколо аварії на шахті, реальна катастрофа, яка сталася насправді і була викликана безпосередньою близькістю автора до покинутих гірських виробок, які були затоплені. Аварія, якої можна було уникнути, призвела до потрапляння до шахти півмільйона тонн води та загибелі шахтарів.
У книзі немає головного героя, але є хлопчики які виростуть у чоловіків і саме ці три особистості покажуть і розкажуть історію Англії з усіх боків її не дуже простого життя. Девід - відповідальний, чесний роботящий хлопець, який хоче більшого не для себе, а для оточення. Його доброта просто не знає меж, він готовий пробачати всім і давати нові шанси кожному. Джо - хлопець який народився з однією думкою «жити тільки для себе», він піде по головах кожного для досягнення своїх цілей, у нього не має жалості ні до чого і, ні до кого. І Артур - син власника шахти, чесний та справедливий, але без віри в самого себе.
І як завжи у автора, багатство історії в її сильних соціальних посиланнях, які вміло виражені через реальних, багатошарових персонажів. Це просто неймовірна сага про тріумфи й життєві труднощі з різних точок зору, а також сувору реальність, в якій хороший хлопець не обов'язково перемагає. І від цього звичайно болісно та сумно.
Він так змальовує поганців й неприємних людей, що часом вам хочеться їх прибити. Часто — тією ж книгою!
"Зорі дивляться вниз" не є винятком. Це історія невеличкого містечка, де майже всі працюють на шахті. Різні родини, різні долі.
Хтось шикує, заробляючи на людській праці. Намагається найбільше заробити, не звертаючи уваги на умови праці і небезпеку роботи.
Хтось голодує, намагаючись домогтися справедливості. Та й часом не тільки справедливості, а й можливості банально вижити під час роботи.
Хтось обманює, хтось закохується.
Власне, тут намішано так багато всього, що одразу про все й не згадаєш.
Трагедії, війна як ще один спосіб заробити, політичні ігри.
Часом це було дуже боляче, часом — дуже життєво. Читаєш, сподіваючись на диво, а отримуєш... Отримуєш те, в що дуже легко повірити, адже таке трапляється щодня.
Гарна історія, що може розбити серце.
Рекомендую!