Так сумно, що історія закінчилась, мені обʼєму було відверто мало. Особливо близько прийняла до серця історію Ельфріди та Оскара, дуже чуттєво, життєво та щемко.
Я відтягувала закінчення книги, як могла і обовʼязково перечитаю цю історію Розамунди Пілчер ще раз.
Тут розповідається про декількох персонажів, але у певний момент їхні долі переплітаються і вони разом зустрічають Різдво. Скільки тепла на сторінках цієї книги, не передати словами. Я відчувала, ніби мене обійняли, загорнули в плед і пригостили теплим какао з пирогом.
Дуже, дуже рекомендую! Я перечитую цю теплу та прекрасну історію щороку - ідеальна, радісна та спокійна у будь-який стан душі!
Неймовірно тепла, затишна книга, про любов, дружбу і зцілення зранених сердець на тлі святкування Різдва.
Це книга стала для мене втіхою і розрадою в ці непрості дні. Я повністю занурилася в історію Елфріди, Оскара, Керрі, Люсі і Сема і отримала неймовірне задоволення читаючи книгу. Повільна оповідь, трохи казковий сюжет, вайб маленького містечка і його приязних жителів, ланцюжок подій, від яких захоплює подих і неймовірні краєвиди, які так і манять до себе.
Різдво - час справжніх див, і для кожного воно своє. Для когось це можливість пережити втрату і і зрозуміти, що 60+ це ще "літо" життя, яке може бути яскравим на події. Для когось можливість відкрити своє серце коханню, знайти справжніх друзів і місце, де будеш почуватися щасливим. Авторка так переплела шляхи і долі головних персонажів, що вийшов справжній пазл різдвяного дива.
Ця книга дарує надію на краще, має життєствердну силу і говорить про те, що все обов'язково буде добре, незалежно від того, які труднощі доводиться наразі проходити.
Це одна з найкращих прочитаних мною різдвяних книг і я обов'язково продовжу знайомство з творчістю авторки
Головні персонажі звичайні люди зі своїми проблемами та минулим, вони просто проживають своє життя кожен як може, роблять свої помилки та намагаються їх виправляти. Доля їх зводить всіх разом в маєтку і саме там відбуваються основні події.
Незважаючи на великий об'єм, книжка читається легко. Вона не несе якогось глибокого сенсу чи переживань, не сповнена інтриг. Текст просто тече затишними словами та створює святкову атмосферу. Однозначно, ця книжка сподобається не кожному. Думаю, що вона саме з тих, на які потрібний відповідний настрій, вона саме для якогось морального відпочинку навіть від читання. Тому не чекайте від неї багато, запасайтесь гарячим чаєм та смаколиками та насолоджуйтесь кожною сторінкою.
Взагалі в мене дуже багато питань до цієї історії і її логічності . В тексті немає точної дати , в якій все це відбувається, деякі моменти сучасні , а деякі складають враження «старості». У головних героїв є телефони , але з родичами вони спілкуються раз в сто років , не знають подій в житті один одного . І це не тільки про ненависних родичів , а і про доволі близьких . Хоч дзвінки дорогі (в тексті така була примітка), але головні герої доволі не бідні люди .
Стосунки любовні якісь незрозумілі і недорозвинуті. Як в принципі і всі стосунки в цій книзі . В принципі я і сумнівалась , чи сподобається мені ця книга
До того ж книга дуже естетична — гарна обкладинка, кольоровий зріз, великий шрифт, приємно тримати її в руках. Нехай вас не лякає великий об'єм - книга читається легко і швидко.
Рекомендую всім, хто хоче відпочити від щоденних турбот і зануритися в атмосферу тихого сільського життя, зимових пейзажів, доброти, тепла і віри в те, що попереду все буде добре.
Елфріда переїхала з Лондона до маленького села після смерті свого коханця, вона досить непогано вписалась в тутешній соціум і потоваришувала з Оскаром та його сім'єю. Керрі навпаки повертається в Лондон, з іншої країни, щоб забути невдалий роман, а Сем опиняється в цьому ж місті після розриву з дружиною і переїзду з Нью-Йорка. Здавалось би як настільки різні люди могли опинитися всі разом в ніч перед Різдвом в затишному будинку на самому півночі Шотландії, де дме вітер а снігу сипле по коліна?
Я була просто захоплена неймовірними пейзажами та інтер'єрами. Авторка описує їх настільки реалістично і пракрасно, що під час прочитання відчувається солоне морське повітря на узбережжі, або затишок вітальні де потріскує вогонь у каміні, хрускіт снігу під ногами, коли герої гулять передсвятковим шотландським містечком. Це справжня магія, найкращі описи які я колись читала. Історія місцями занадто казкова, все аж дуже ідеально складається, в житті таке трапляється не часто. Але якщо ви хочете відпочити - то ця історія саме те.
Проте є в цій книзі і мінуси.
1. Дуууже багато уваги приділяється одягу. Аж занадто багато. І це дратувало. В усіх ситуаціях де взаємодіють люди: хтось виходить на прогулянку, їде в магазин, спускається на перший поверх і зустрічає співмешканця, просто прокинувся зранку і одягнувся - ОБОВ'ЯЗКОВО буде детально описано хто і у що одягнутий. Ці описи зовсім не несли ніякого змісту, не розкривали героїв і взагалі у 95% випадків були непотрібні.
2. Діалоги. Враження ніби це діти переодягнулись та граються в дорослих, настільки розмови героїв між собою несправжні.
3. Поведінка героїв. Вчинки які роблять дорослі люди іноді дуже інфантильні. Я розумію що в житті буває різне, але це занадто. Найреалістичнішими в цій книзі виявились підлітки.
Але варто враховувати що авторка писала в минулому столітті, тому можливо і відчувається якась наївність.
Для мене це 6 з 10. Якщо перекладуть ще одну книгу Розамунди Пілчер - то читати буду, просто щоб зробити висновок чи це моя авторка чи ні.