Андрій Тараненко

Хто такий Андрій Тараненко

Андрій Тараненко — сучасний український художник, публіцист, режисер, фотограф і куратор мистецьких виставок. Його професійні інтереси охоплюють сучасне мистецтво, порівняльну міфологію, семіотику, медієвістику та теорію й історію кінематографа. За даними Laboratory, у 1989 році він закінчив Львівське вище професійне художнє училище за спеціальністю художника-вітражиста, а також навчався в Київській академії мистецтв, де спеціалізувався на історії та теорії мистецтва.

Тараненко працював журналістом-фрилансером, редактором і куратором фотосесій, а також організовував та курував виставки сучасного українського мистецтва в Україні й за кордоном. Його мистецькі та публіцистичні роботи публікувалися в українських, польських, британських і норвезьких виданнях. Окремий напрям його діяльності — кіно: він є сценаристом і режисером фільмів «Нікталогія», «Пінзель: Сім ключів» та «Parc Exellence».

Як автор і співавтор книжок Андрій Тараненко працює переважно з документальним і науково-популярним нонфікшном. Його книжкові проєкти пов’язані з історією українського мистецтва, культурою, символами та осмисленням людського тіла в історичному й соціальному контексті. У Laboratory підтверджені дві книги за його участю: «Стилі українського мистецтва ХХ століття: ар-нуво, ар-деко, авангард» і «Шкіра. Недописана історія».

Книги українською: Андрій Тараненко

На Laboratory представлені дві книги за участю Андрія Тараненка: «Стилі українського мистецтва ХХ століття: ар-нуво, ар-деко, авангард» та «Шкіра. Недописана історія». Обидва видання належать до нонфікшну, але присвячені різним темам — українському мистецтву та історії сприйняття людської шкіри.

«Стилі українського мистецтва ХХ століття: ар-нуво, ар-деко, авангард»

«Стилі українського мистецтва ХХ століття: ар-нуво, ар-деко, авангард» — науково-популярне видання про українське мистецтво кінця XIX — першої половини XX століття, створене Дмитром Горбачовим, Іриною Магдиш та Андрієм Тараненком. Книга розглядає ар-нуво, ар-деко й авангард, мистецькі середовища, архітектуру та творчість конкретних художників.

У виданні мистецтво розглядається в широкому європейському контексті. Автори показують, як українські художники та архітектори реагували на загальноєвропейські мистецькі процеси й водночас формували власну художню мову. Серед тем книги — модерністські пошуки, авангардні експерименти, архітектура та мистецькі осередки України.

Андрій Тараненко виступає тут співавтором поряд із Дмитром Горбачовим та Іриною Магдиш. Видання стане цікавим читачам, які хочуть краще зрозуміти українське мистецтво XX століття не як набір окремих імен, а як частину ширшого культурного процесу.

«Шкіра. Недописана історія»

«Шкіра. Недописана історія» — науково-популярний нонфікшн Андрія Тараненка та дерматолога Юрія Андрашка, який розглядає шкіру одночасно як біологічний орган, культурний феномен і межу між людиною та світом. У книзі перетинаються медицина, міфологія, релігія, мистецтво, історія та соціальні уявлення про тіло.

Автори досліджують, як людство протягом різних епох пояснювало властивості шкіри, хвороби, тілесність і зовнішність. Окрему увагу приділено магічним ритуалам, забобонам, естетичним нормам, соціальним кордонам і змінам у підходах до вивчення шкіри — від давніх уявлень до сучасної дерматології.

Саме гуманітарна оптика відрізняє цю книгу від звичайного медичного видання. Андрій Тараненко доповнює фаховий дерматологічний погляд культурним та філософським аналізом, показуючи, як ставлення до тіла формувалося під впливом мистецтва, релігії, науки та суспільства.

Серії та порядок читання: Андрій Тараненко

Книги Андрія Тараненка, представлені на Laboratory, не утворюють спільної сюжетної серії, тому обов’язкового порядку читання немає. «Стилі українського мистецтва ХХ століття» та «Шкіра. Недописана історія» — самостійні нонфікшн-видання, які можна читати незалежно одне від одного.

• «Стилі українського мистецтва ХХ століття: ар-нуво, ар-деко, авангард» — самостійне мистецтвознавче видання у співавторстві.
• «Шкіра. Недописана історія» — самостійне науково-популярне видання у співавторстві.

При виборі порядку можна орієнтуватися лише на власний інтерес. Для читачів, яких цікавить мистецтво, логічною точкою входу стане книга про український модернізм та авангард. Для тих, хто цікавиться людиною, культурою тіла, історією медицини й міфологією, доречніше почати зі «Шкіри».

На доступній сторінці автора Laboratory відображається видання «Стилі українського мистецтва ХХ століття», тоді як окремо на сайті підтверджується новіша книга «Шкіра. Недописана історія». Ознак окремої серії або пронумерованого циклу за участю Тараненка не виявлено.

Жанри та основні теми творчості: Андрій Тараненко

Андрій Тараненко працює переважно з документальним, мистецтвознавчим і науково-популярним нонфікшном, поєднуючи дослідження культури з візуальним і гуманітарним мисленням. Його інтерес до мистецтва, міфології, семіотики та історії кіно простежується і в книжкових проєктах.

У «Стилях українського мистецтва ХХ століття» основними темами є модернізм, ар-нуво, ар-деко, авангард, українська архітектура, художні середовища та культурні зв’язки України з Європою. Книга допомагає побачити українське мистецтво XX століття як складову європейського модерністського процесу.

«Шкіра. Недописана історія» має інший тематичний центр — людське тіло. Тут шкіра розглядається як фізична межа, орган чуття, об’єкт медичного дослідження та водночас символ, який різні культури наділяли релігійними, магічними й соціальними значеннями. Такий підхід поєднує наукпоп із культурологією та філософським осмисленням тілесності.

Для авторського підходу Тараненка характерне прагнення дивитися на звичні явища ширше за межі однієї дисципліни. Мистецтво, тіло, міф і культура розглядаються як взаємопов’язані явища, що формують спосіб, у який людина сприймає себе та навколишній світ. Саме тому його книжкові проєкти можуть бути цікаві не лише спеціалістам, а й широкій аудиторії, яка шукає змістовний гуманітарний нонфікшн.

З якої книги почати: Андрій Тараненко

Почати читати Андрія Тараненка найкраще залежно від теми, яка вас цікавить: «Стилі українського мистецтва ХХ століття: ар-нуво, ар-деко, авангард» підійдуть для знайомства з українським мистецтвом, а «Шкіра. Недописана історія» — для інтересу до тіла, медицини, міфології та культури. Обидві книги представлені на Laboratory.

«Стилі українського мистецтва ХХ століття» варто обрати читачам, яких цікавлять модернізм, авангард, українська архітектура та історія мистецтва. Це зручна точка входу у творчість Тараненка як дослідника та популяризатора української культури.