Cемюел Беккет

Cемюел Беккет — ірландський письменник, автор романів, п'єс, оповідань і віршів. Його літературні та театральні роботи відзначаються похмурими, безособовими й трагікомічними життєвими переживаннями, часто поєднаними з чорною комедією та абсурдом. Велика частина творів автора є відображенням духовної кризи в культурі. Найбільш відомий своєю п’єсою «Чекаючи на Ґодо». Вважається одним з останніх письменників-модерністів, а також ключовою фігурою в створенні театру абсурду.

Проживаючи в Парижі більшу частину свого дорослого життя, Беккет писав французькою та англійською мовами. Його пізніші роботи ставали все більш мінімалістичними з розвитком його кар’єри, включаючи більше естетичних і лінгвістичних експериментів, з технікою повторення потоку свідомості та самопосилань. Під час Другої світової війни Беккет був членом французької групи Опору Gloria SMH (Réseau Gloria) і був нагороджений Воєнним хрестом в 1949 році. Письменник отримав Нобелівську премію з літератури 1969 року, а у 1961 році розділив першу міжнародну нагороду Prix Formentor з Хорхе Луїсом Борхесом.