- Книги
- Всі автори
- Джон Кін
Джон Кін
Джон Кін (John Keane) — австралійський політичний теоретик, професор Сіднейського університету й автор нонфікшну про демократію. У The Life and Death of Democracy він розгорнув історію самоврядування, а в «Найкоротшій історії демократії» повернувся до неї в компактній формі. Кіна цікавить, хто отримує право голосу, як люди передають повноваження представникам і як можуть контролювати тих між виборами.
Джон Кін і дослідження громадянського суспільства
Кін народився на півдні Австралії, вивчав політику, управління та історію в Аделаїдському університеті. Докторський ступінь здобув у Торонтському університеті, де його наставником був політичний теоретик К. Б. Макферсон. Згодом Кін продовжив дослідження в Кембриджі, у Королівському коледжі.
У 1980-х роках Кін долучався до неформальних квартирних семінарів у Польщі, Чехословаччині й Угорщині. Частину політичних і наукових текстів того часу публікував під псевдонімом Еріка Блер. Він організував і відредагував англомовну книжку Вацлава Гавела The Power of the Powerless, що вийшла 1985 року. Ця робота показує, чому для Кіна громадянське суспільство має конкретних учасників і місця. Йдеться про людей, які можуть обговорювати спільні рішення поза установами, що мають формальні владні повноваження.
У The New Despotism Кін розглядає, як сучасні авторитарні уряди використовують медіа, процедури й публічні прояви підтримки для зміцнення своєї влади. У книжках з історії демократії ті самі теми розглянуто з боку громадян та інституцій, здатних зробити рішення влади предметом публічної перевірки.
Від зібрань до контролю влади в «Найкоротшій історії демократії»
У «Найкоротшій історії демократії» Кін пропонує шукати витоки самоврядування, зокрема, у зібраннях давньої Сирії та Месопотамії. Далі він розглядає Афіни й появу виборного представництва. Кожен етап змінює головне запитання. Для зібрання важить, хто може взяти слово, для представницького устрою — хто обирає людей, які говоритимуть від імені інших.
Сучасний етап Кін називає моніторною демократією. Вибори в цій моделі доповнюють журналістські розслідування та інші способи публічної перевірки влади. Коротка книжка дає змогу простежити, звідки виникає така відмінність, і зіставити її з давнішими формами участі. Вона підійде читачеві, якому цікаво, чому одна назва охоплює різні способи голосувати, представляти інтереси та вимагати відповідальності від посадовців.