- Книги
- Всі автори
- Елізабет Гаскелл
Елізабет Гаскелл
Елізабет Клеґгорн Гаскелл (1810–1865) — англійська письменниця вікторіанської доби, авторка «Мері Бартон», «Кренфорда», «Півночі й Півдня» та біографії Шарлотти Бронте. У її романах громадські конфлікти набувають форми приватної розмови. Робітник, власник фабрики й людина, яка недавно приїхала до промислового міста, можуть дивитися на ті самі події й помічати різні причини несправедливості.
Від дитинства в Кнутсфорді до прози про Манчестер
Елізабет Стівенсон народилася в Лондоні. Після смерті матері виросла в Кнутсфорді, графство Чешир, у домі тітки Ганни Ламб. Одружилася з унітарним священником Вільямом Гаскеллом і переїхала до Манчестера. Життя в промисловому місті дало їй змогу бачити різні сторони фабричного суспільства. У першому романі «Мері Бартон», опублікованому 1848 року, Гаскелл показала наслідки злиднів і робітничого протесту через життя кількох родин.
У «Кренфорді» вона повернулася до світу невеликого міста, пов’язаного з її дитячим досвідом. Оповідь складається з епізодів про повсякденність жінок, їхні звички та зміни, які порушують знайомий порядок. У 1850-х Гаскелл публікувала прозу в журналі Household Words Чарльза Дікенса. Після смерті Шарлотти Бронте написала її біографію. У пізньому романі «Дружини й доньки» знову зосередилася на родинному житті й тому, як у тісному колі люди створюють і змінюють репутацію одне одного.
Промислове місто й погляд Марґарет у North and South
У книгарні «Лабораторія» представлено англомовне видання Evergreens: North and South. Марґарет Гейл переїздить із сільського півдня до фабричного Мілтона. Тут вона знайомиться з фабрикантом Джоном Торнтоном і робітничою родиною Гіґґінсів. Через ці знайомства стає видно, як розмова про заробіток або страйк залежить від того, хто може пережити втрату платні й хто має право встановлювати умови праці.
Роман підійде для першого знайомства з Гаскелл, якщо цікавить поєднання соціальної та любовної прози. Ставлення Марґарет до Торнтона змінюється разом із її розумінням міста, а сам Торнтон теж переглядає деякі уявлення про робітників. Їхні розмови показують, як письменниця дає персонажам нагоду змінити думку, зберігаючи відмінність їхніх інтересів.