Ірина Ковбаса

Хто така Ірина Ковбаса

Ірина Ковбаса — сучасна українська письменниця, філологиня та журналістка. Вона виросла у Золочеві на Львівщині, а згодом навчалася в Києво-Могилянській академії за спеціальністю «Теорія, історія літератури і компаративістика». Працювала журналісткою та проєктною менеджеркою, а власний досвід дитинства й родинні історії стали важливим матеріалом для її художньої прози.

Літературним дебютом авторки став роман «Ходи до бабці, обійму». Ковбаса називає своїми важливими творчими інструментами мову та уяву, а в першій книзі поєднує теплу сімейну історію зі спогадами про минуле, складними життєвими випробуваннями та розмовою про зв’язок між поколіннями.

Книги українською: Ірина Ковбаса

На авторській сторінці Ірина Ковбаса у Laboratory представлено одне видання українською, яке формує основний книжковий контекст цієї сторінки.

«Ходи до бабці, обійму»

Стефанії дев’яносто років, і вона продовжує виховувати двох онуків — Ринку та Лежка, хоча водночас і вони змінюють її життя. Через їхні розмови, пригоди та запитання поступово відкривається минуле бабусі: дитинство під час німецької окупації, робота, кохання, раннє вдівство та інші події, що сформували її характер.

Роман побудований навколо родинних історій, традицій і випробувань. За теплим гумором та побутовими сценами стоять теми старіння, смерті, війни, втрати й відповідальності за близьких. Водночас центральною залишається бабусина любов — практична, турботлива й здатна об’єднувати різні покоління однієї сім’ї.

Серії та порядок читання: Ірина Ковбаса

«Ходи до бабці, обійму» є самостійним романом і не потребує читання попередніх книг Ірини Ковбаси. На Laboratory твір не подано як частину авторського сюжетного циклу, тому спеціального порядку читання немає.

Жанри та основні теми творчості: Ірина Ковбаса

Ірина Ковбаса представлена на Laboratory сучасною українською художньою прозою з виразною сімейною та психологічною тематикою. «Ходи до бабці, обійму» зосереджується на родинній пам’яті, зв’язку між поколіннями, дитинстві, старості та здатності близьких підтримувати одне одного в складних обставинах.

• бабуся, онуки та зв’язок між поколіннями;
• родинна любов, турбота й взаємна підтримка;
• дитинство та сімейні спогади;
• війна й німецька окупація в пам’яті старшого покоління;
• кохання, вдівство та переживання втрати;
• старіння, смерть і прийняття життєвих змін;
• родинні традиції та повсякденний гумор.

Особливість роману — погляд на велику життєву історію через приватні спогади й побутові деталі. Минуле Стефанії не відокремлене від сучасності: воно пояснює її звички, ставлення до онуків і спосіб говорити про складні речі просто, з гумором та ніжністю.

Кому підійде «Ходи до бабці, обійму»

• Для сучасної української прози.
• Для теплих сімейних історій.