- Книги
- Всі автори
- Лучано Пеллікані
Лучано Пеллікані
Лучано Пеллікані — італійський соціолог, журналіст і політолог. Співзасновник Італійської соціалістичної партії та Партії італійських демократичних соціалістів. У 2006 році він був кандидатом у сенат Італії від партійної коаліції «Роза». Викладав в Урбінському та Неаполітанському університетах. Помер від COVID-19 у 2020 році.
Лучано Пеллікані (Luciano Pellicani, 1939–2020) — італійський соціолог, публіцист і університетський викладач, дослідник революційних ідеологій та тоталітаризму. Українському читачеві доступна його праця «Ленін і Гітлер. Дві іпостасі тоталітаризму». У ній автор порівнює більшовизм і нацизм, зосереджуючись на політичних проєктах докорінної перебудови суспільства.
Соціологія та участь в італійських дискусіях
Пеллікані народився в Руво-ді-Пулья, виріс у Неаполі, а 1964 року завершив навчання з політичних наук. Його дипломна робота була присвячена Антоніо Ґрамші. Подальша інтелектуальна біографія пов’язана з реформістським соціалізмом і критикою комуністичної революційної традиції.
Від 1970-х років він співпрацював з італійським політиком Беттіно Краксі та був редактором журналу Mondoperaio. Паралельно викладав політичну соціологію й культурну антропологію в римському університеті LUISS. Таким чином, його книжки виникали на перетині академічного дослідження та публічної політичної полеміки. Цей контекст пояснює виразну авторську позицію в оцінці революційних ідей.
Редакторська робота давала Пеллікані простір для дискусій про соціалізм, демократію та відносини між ідеологією й владою. Він продовжував писати й викладати впродовж наступних десятиліть. Помер у Римі 2020 року. Його професійний доробок належить передусім до соціологічної есеїстики та політичної думки, тому до нього доречні інші критерії читання, ніж до художнього роману.
Як Пеллікані порівнює більшовизм і нацизм
У книжці про Леніна та Гітлера автор досліджує подібні механізми тоталітарної політики: обіцянку створити новий суспільний лад, зосередження влади й усунення визначених ідеологією ворогів. Його цікавить, як уявлення про кінцеву мету можуть слугувати виправданням примусу та насильства.
Порівняльний метод дозволяє читати історії двох рухів поруч. Водночас висновки про їхню спорідненість є тезами Пеллікані, які він обстоює через власну інтерпретацію політичних доктрин. Саме так слід розуміти формулювання про «дві іпостасі» у назві: це дослідницький ракурс конкретного автора.
Для його викладу характерний перехід між поняттям і політичним прикладом. Соціологічна термінологія тут потрібна, щоб зіставляти способи мобілізації, ставлення до суспільних груп і претензію на повне пояснення історії. Читач може стежити за тим, які ознаки автор вважає визначальними, а які відмінності залишає в межах порівняння.
Українська книжка в магазині
Ленін і Гітлер. Дві іпостасі тоталітаризму підійде тим, хто цікавиться історією політичних ідей, соціологією влади та зіставленням диктатур XX століття. Вона знайомить із Пеллікані через одну з центральних тем його професійної роботи — перетворення ідеологічного задуму на практику панування.
Цю працю доречно обирати для поглиблення вже наявного інтересу до історії більшовизму й нацизму. Її предметом є передусім логіка політичних проєктів та авторський порівняльний аргумент; біографії двох керівників слугують частиною ширшого аналізу тоталітарної влади.