Мері Шеллі

Мері Шеллі – англійська письменниця, драматургиня, есеїстка та біографиня.

Мері не здобула повної формальної освіти, але батько дівчинки (мати померла незабаром після народження Шеллі) ознайомив її з широким колом предметів, брав із собою до бібліотек, найняв для неї репетитора та гувернантку. 

У 1812 році батько відправив дівчину до Шотландії, де вона жила із радикалом Вільямом Бакстером – там вона зустріла свого майбутнього чоловіка Персі Шеллі, з яким тривалий час подорожувала. Врешті-решт, у травні 1816 року вона разом із Персі та зведеною сестрою вирушили до Женеви, аби провести літо з Лордом Байроном. Там між ними зав’язалася суперечка, згідно з якою кожен мав написати історію про привидів. Так Мері й створила свій культовий роман «Франкенштайн, або Сучасний Прометей», вперше опублікований в 1818 році. Разом із чоловіком вона також написала журнал про їх подорожі, який було опубліковано.

Згодом подружжя вирушило в подорож Італією, під час якої в них померло двійко дітей. Мері відчувала розраду виключно в письмі й за той період написала кілька новел. У 1822 році Персі Шеллі загинув у кораблетрощі – Мері вирішила заробляти на життя письменництвом. Зокрема, вона займалася редагуванням віршів свого чоловіка. Впродовж 1827 – 1840 років вона написала такі романи, як «Фолкнер» та «Доля Перкіна Ворбека», а також п’ять томів видання «Життя найвидатніших письменників і науковців». Мері також писала оповідання у жіночі журнали та проповідувала феміністичні погляди на життя, також допомагаючи тим жінкам, яких не приймало суспільство.

Під час своїх останніх років разом із сином Шеллі багато подорожувала й описала ці мандрівки в «Подорожах по Німеччині та Італії». З 1839 року вона страждала від головних болей та паралічу й, врешті, померла 1 лютого 1851 року від, як підозрюють лікарі, пухлини мозку.