Додаток для аудіо та електронних книг Librarius - icon
App Store - icon Google Play - icon
Обране
Вхід
0 Кошик 0,00 грн
Обране
Вхід
0 Кошик 0,00 грн
Увага! Наразі терміни відправки замовлень можуть бути довшими, ніж зазвичай.

Олесь Ульяненко

0.0
Олесь Ульяненко

Олесь Ульяненко, справжнє ім’я Олександр Станіславович Ульянов (1962–2010), — український прозаїк і поет, автор «Сталінки», «Богемної рапсодії», «Вогненного ока» та «Жінки його мрії». Його проза поєднує соціальні околиці міста, різку тілесну образність, насильство й пошук свободи. За «Сталінку» 1997 року письменник отримав Малу Шевченківську премію.

Професії, мандри й літературне визнання

Ульяненко народився в Хоролі на Полтавщині. Навчався в медичному училищі та морехідній школі, яку закінчив 1980 року. Його біографія охоплює різні робітничі професії — від праці на шахті до монтажних і вантажних робіт, військову службу, а згодом співпрацю з періодикою й телебаченням. До літератури він прийшов із досвідом середовищ, далеких від академічної кар’єри.

«Сталінка» з’явилася 1994 року й стала одним із головних ранніх творів автора. Пізніше вийшли «Вогненне око», «Богемна рапсодія» та інші романи; загалом він залишив великий прозовий доробок, частину якого надрукували вже після смерті. Письменник помер у Києві в серпні 2010 року.

Важливим епізодом останніх років став конфлікт довкола «Жінки його мрії». У 2009 році Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі визнала книжку порнографічною, після чого її вилучили з продажу. Ульяненко оскаржував висновок; літературознавці та письменники виступили на захист твору. Ця суперечка стала частиною ширшої публічної дискусії про свободу літератури й державний контроль.

Два романи про різні способи шукати свободу

У «Сталінці» Лорд і Лопата тікають із психіатричної лікарні, а подальша оповідь веде до київської Деміївки. Місто показано через фрагменти відчуттів, спогадів, звуків і запахів. Межа між теперішньою вулицею та пережитим у лікарні стає нестійкою. Така форма наближає читача до сприйняття героя, а не пропонує спокійний огляд середовища збоку.

«Богемна рапсодія», опублікована 1999 року, переносить увагу до художників, поетів і людей мистецького кола. Зовнішньо це інше середовище, але воно також не гарантує свободи від залежності, страху чи руйнування стосунків. Ульяненко зіставляє прагнення творчості з тим, як люди насправді живуть і що роблять одне з одним.

Його письмо експресивне й насичене образами. Натуралістична деталь може переходити в майже примарне бачення, а побутова сцена — у відчуття загального розпаду. Ця манера визначає читацький досвід не менше за саму фабулу: важливі ритм речення, повторювані мотиви й спосіб, у який оповідь тримається біля свідомості персонажа.

«Сталінка. Богемна рапсодія» в каталозі

Сталінка. Богемна рапсодія об’єднує два різні романи під однією обкладинкою. Видання «Видавництва Старого Лева» дає змогу зіставити соціальне дно «Сталінки» з мистецькою богемою другого твору. Його варто обрати за інтересом до української прози 1990-х, експресивної оповіді та персонажів, для яких пошук виходу починається з найпростіших речей — руху, взаємин і можливості залишитися собою.

Лабораторія доставить безкоштовно замовленнявід 999 грн Новою поштоюі від 500 грн Укрпоштою