- Книги
- Всі автори
- Сергій Пильтяй
Сергій Пильтяй
Письменник-фантаст із Київщини, учасник літературних конкурсів, фестивалів, автор оповідань та романів.
Сергій Пильтяй — український письменник-фантаст, автор фентезі «Чаклун із Княжграда» та науково-фантастичного роману в оповіданнях «Кіберджанк. Неонові історії». Він працює з пригодницькою прозою, у якій герої стикаються з надприродними силами або технологічною владою. У «Кіберджанку» відомі мотиви жанру — корпорації, штучні люди й підключення до мережі — отримують українські імена та впізнавані міські обриси.
Учителювання, фантастичні конкурси та перший роман
Пильтяй народився в селі Русанів Броварського району на Київщині. За біографією видавництва «Богдан», вісімнадцять років працював учителем у сільській школі. До книжкового дебюту був учасником літературних конкурсів і публікував коротку фантастику: від 2013 року брав участь у конкурсах платформи «Зоряна фортеця».
У 2016 році посів друге місце в конкурсі «Полювання за синім птахом», а 2019-го — третє в літературному конкурсі фестивалю «Аль Мор». Його оповідання входили до «Кишенькового мандруарію», збірок «Воїн», «Пісня з орбіти» та «Ріплі». Так коротка форма передувала роботі з великим фантастичним світом.
Дебютний роман «Чаклун із Княжграда» з’явився 2022 року. У 2024-му Пильтяй отримав відзнаку «Кризаліс» на Євроконі й видав «Кіберджанк». Цей перехід від фентезі до наукової фантастики не означав відмови від оповідань: саме кілька історій дозволили показати новий світ із різних позицій.
Як побудований світ «Кіберджанку»
«Кіберджанк. Неонові історії» складається із шести пов’язаних оповідань. Вони не утворюють однієї лінійної пригоди: персонажі можуть перетинатися, а кожна історія додає деталь до загальної картини. Поруч із кримінальними синдикатами та корпораціями тут існують клони, андроїди й нейрорайдери, які працюють із захищеними мережами.
У розмові з видавцем Пильтяй називав серед джерел натхнення «Нейроманта» Вільяма Ґібсона, фільми «Той, хто біжить лезом» і «Особлива думка», аніме «Привид у броні». Власні технології він розробляв як продовження вже відомих: юнікарди мають функції смартфона, а Нейронет є закритим середовищем корпоративного спілкування, для доступу до якого потрібен фізичний конектор.
Автор окремо пояснював, що це альтернативна історія поствоєнного суспільства, яке не змогло відновити людські ресурси. Саме тому важку роботу виконують штучно створені працівники. Така передісторія надає технологіям конкретне місце в соціальному устрої й пояснює, чому контроль над тілом, працею та інформацією визначає повсякдення героїв.